Хронологія подій з 1-го дня

День 311
Не Київ.
Вечір – триста одинадцятий.
Настрій – живі, і то вже добре.
Місяць – найважчий рік в житті.
Підсумки – росія досі існує.
Але в новому році наша Перемога.
Тримаймося!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 307
Київ.
Вечір – триста сьомий.
Настрій – відвикли від…
Місяць – норовлива сцена.
Перший сольний концерт Antytila / Антитіла з початку великої війни.
Відчуття як ніби знову вчишся ходити.
І грати.
І співати.
Мікрофон виявився важчим ніж здавалося.
Сцена як дикий мустанг, тож прийшлося приборкувати.
Але, завдяки вам, люди, все вдалося.
Дякуємо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
Photo: Edward Matthews.
День 305
Не Київ.
Ранок – триста п‘ятий.
Настрій – перший сольний концерт.
Місяць – Антитіла у Львові.
Всіх вітаю з Різдвом!
І запрошую сьогодні у !FESTrepublic до нас.
Все буде!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 302
Київ.
Вечір – триста другий.
Настрій – це так смішно )))
Місяць – тріск і скрегіт.
Ну про візит Президента в США тут вже все сказано, показано, описано, опубліковано, проаналізовано.
Історична подія, гордість, що тут ще додати.
Виття на північних болотах цього разу також феєричне, аутстендінг, я би навіть сказав.
Але спостерігати фейсбучний тріск і скрегіт після теплого рукостискання Байдена і Єрмака – це окреме задоволення )))
Переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 301
Київ.
Ранок – триста перший.
Настрій – незламні!
Місяць – поваги Вчителям.
Київ.
Вчителька проводить урок дистанційно.
Їм треба окремий пам‘ятник ставити.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 300
Київ.
Вечір – трьохсотий.
Настрій – стадо проти Народу.
Місяць – старого щура проти лідера.
Президент України Володимир Зеленський прибув у Севастополь!
Новини з такими заголовками обов‘язково з’являться, і набагато швидше, ніж ми очікуємо.
А Бахмут… це передмова до Мелітополя.
А загалом, пишаюся!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 299
Київ.
Вечір – двісті дев‘яносто дев‘ятий.
Настрій – חנוכה שמח
Місяць – все буде добре.
Давним-давно сталося повстання й історична перемога макавеїв над греками.
«Неможлива» перемога була досягнута завдяки об‘єднанню меншості проти, здавалось би, нездоланної більшості.
Як і перемога Давида над Голіафом, як майбутня перемога України над недоімперією.
Перемога світла над нечистю.
Перемога правди над брехнею.
Перемога справедливості над зневірою й беззаконням.
Перемога тих, хто готовий віддати за неї все, над тими, хто прийшов відібрати останнє й знищити.
Після перемоги макавеї повернули собі Храм, звільнили його від грецьких ідолів.
І освячували ханукальною свічею протягом восьми днів лише завдяки диву, бо масла для неї не було.
І «велике диво було там».
Диво появи світла Ханнуки це про те, що доля, всесвіт, Творець завжди відповідає на твою, на нашу віру в себе і єдність!
Коли, здавалося б, варіантів не залишилося.
І дає шанс!
Ніхто окрім нас не вірив що ми вистоїмо.
Ми сьогодні – та сама меншість, ті самі маковеї, той самий Давид.
У нас не було майже нічого проти цієї навали окупанта.
Окрім віри в себе, єдності й відчуття, що з нами правда.
І раптом поруч з нами став світ, десятки країн, мільйони людських сердець і вчинків, наш колосальний павербанк, який живить, тримає нас і рухає до перемоги. Як те древнє масло свічки.
Ми також повернемо свої храми!
І побудуємо новий, але не в стінах, а поміж нами, в серцях.
І світло сяятиме в наших намірах та вчинках.
Тому що
«є дещо набагато сильніше ніж всі на світі армії – це ідея, час якої настав» В.Гюго.
Всім, хто святкує Хаг Ханука Самеах!
День 297
Київ.
Вечір – двісті дев‘яносто сьомий.
Настрій – Tvorchi.
Місяць – обрали!
Ну, що коментуйте 🙂
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 294
Не Київ.
Вечір – двісті дев‘яносто четвертий.
Настрій – марафон цей надовго.
Місяць – покоління спротиву.
Одного разу ми виграємо цю війну.
І виявиться, що це була лише битва.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 293
Не Київ.
Вечір – двісті дев‘яносто третій.
Настрій – перша скрипка.
Місяць – сухопутні війська!
Зима 2015-го Крим анексовано, триває гаряча фаза війни на Донбасі.
Антитіла привезли волонтерку на склозавод в Лисичанську, де розташувалися підрозділи ЗСУ.
Пам‘ятаю як нас зустріли гуртом і дядьки і молоді хлопці у формі.
Серед них був один юнак – як виявилося, скрипаль Івано-Франківської філармонії.
Мобілізований.
Як то кажуть, з оркестрової ями – в окоп.
Сьогодні таких історій вже тисячі.
Ми всі приміряли на себе нові ролі.
Хтось із кривавої вистави, на жаль, вже ніколи не повернеться додому.
Війна.
А першу скрипку в ній грають саме сухопутні війська.
Тож вітаю всіх із Днем Сухопутних військ України, а також із міжнародним Днем скрипки.
Світла пам‘ять всім хто пішов на щиті!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 290
Не Київ.
Ранок – двісті дев‘яностий.
Настрій – Вашингтон.
Місяць – із серця демократії.
На прийнятті до Дня Збройних Сил України Марк Міллі два рази процитував слова Байдена, що США підтримуватимуть Україну стільки, скільки країна цього потребуватиме, в об‘ємі якому потребуватиме і у якості, якої потребуватиме.
Потім ці ж самі слова Байдена цитувалися ще два рази іншими спікерами, аналогічна підтримка декларувалася й представниками країн НАТО.
В поєднанні із тотальною двопалатною політичною підтримкою Сенату, і найвищим рівнем довіри й співпраці між президентами Байденом і Зеленським, головами президентських адміністрацій, розвідниками, спецслужбами, можна стверджувати, що це БЕЗПРЕЦЕДЕНТНЕ явище за всю історію України.
Завдяки підтримці й волі Народу, політичного керівництва країни, вправності ЗСУ і зброї від партнерів, ми звільняємо захоплені окупантом території, повертаємо полонених, і маємо всі шанси перемогти до наступної осені.
На цьому фоні, не те що смішними, а огидними виглядають українські політичні зрадо…люби.
Це вже не про здоровий глузд, це про шори, заскорузлість і про власні вади, які екстраполюють на інших, відкидаючи об‘єктивну реальність заради слизької але теплої власної бульбашки хибних переконань.
А прийняття було чудове.
Аплодисменти українським Героям від генералів країн НАТО не вщухали в залі.
Дякую Oksana Markarova та всім співробітникам посольства України у Вашингтоні за важливу роботу, яку робите.
Разом переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 288
Not Kyiv
Evening – two hundred and eighty eight.
Mood – carol of the Bells.
Month – Shazam this song.
Mykola Leontovych created Shchedryk (Carol of the Bells), which became the symbol of Christmas love and warmth of hugs all over the world. Today Ukrainians sang this carol with words that the war created.
Antytila were working on it with legendary Veryovka Ensemble and also with children that despite the enemy’s attacks, all air strikes and blackouts are still in Ukraine and continue to do what they love – sing. This is the children’s choir ensemble “Zernyatko”.
Listen to, shazam this song and donate for Ukrainian Victory to bring closer not miliatry Christmas, but peacful Christmas to Ukraine with children’s laugh and spirit of holiday!
The song “Carol for the Charity” is an updated version of the world-famous “Shchedryk”, also known as “Carol of the Bells”.
Saatchi & Saatchi Ukraine adapted the lyrics to modern realities to help Ukrainian children to be heard in this difficult time. “Carol for the Charity” was performed by the “Antytila” band, Veryovka Ensemble and the children’s choir ensemble “Zernyatko” supported by the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine.
Help Ukrainian children affected by the war by making a donation to the Olena Zelenska Foundation.
Go for links in the first comment👇
Glory to UAF!
Glory to Ukraine!
День 286
Не Київ.
Вечір – двісті вісімдесят шостий.
Настрій – день Збройних сил України.
Місяць – Перша армія українського світу!
Кожному, хто зі щитом – слава!
Кожному Герою, який пішов у засвіти на щиті – вічна світла пам‘ять!
Сьогодні шаную і вітаю усіх, хто боронить країну від окупанта!
І пам’ятайте:
р
с
н
!
П
)(
#
@
!!!
А
М
И
П
Е
Р
Е
М
О
Ж
Е
М
О
!!!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 284
Не Київ.
Вечір – двісті вісімдесят четвертий.
Настрій – День Волонтера.
Місяць – у країні волонтерів.
Найліпший спосіб привітати волонтера сьогодні – зробити донат.
Волонтери Благодійного Фонду «Антитіла» мають декілька варіантів прийняти ваші привітання.
Перший допомагає вбивати окупантів.
Другий допомагає дітям татусів, загиблих від рук окупантів.
Третій допомагає захищатися від зброї окупантів.
Тож, запрошую до привітань 🙂
І щиро дякую!
Посилання у першому коментарі.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 282
Не Київ.
Вечір – двісті вісімдесят другий.
Настрій – сад божественних пісень.
Місяць – метафізичний.
Бар-сава!
Перший хіпстер,
Бомж-автостопер,
Мандруючий мислитель,
Поет,
Байкар,
Мізантроп,
Веган,
Саббатіанець,
Дослідник «Зоар»,
Іудаїст,
Вчитель,
Провідник Світла,
Скоровода,
Портрет на 500,
Навколомасон,
… і ще безліч граней і назв однієї неперсічної постаті.
Все це загорнули у слово «філософ».
Але, видається, він був набагато більшим за філософа.
Щось на межі месії, мабуть.
300 років виповнилося б сьогодні нашому першому, українському світочу Григорію Савичу Сковороді.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 281
Не Київ.
Вечір – двісті вісімдесят перший.
Настрій – на правах реклами.
Місяць – дошка оголошень.
Верховна Рада, отримавши пас від Президента, СБУ та РНБО скоро отримає можливість забити вирішальний гол.
І проголосувати заборону московського патріархату в Україні.
Що в подальшому дозволить звільнити Лавру й Почаїв від окупації цією антиукраїнською сектою.
Даною публікацією оголошую акцію безкоштовної реклами на моїй сторінці кожному депутату, який після всього, що сталося, не підтримає і не проголосує заборону агентів ФСБ в рясах.
А ви мені допоможете зібрати цікаві факти про кожного депутата-колаборанта.
Слідкуємо.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 279
Не Київ.
Ранок – двісті сімдесят дев‘ятий.
Настрій – God mode.
Місяць – щось з книжка-лице давно не так.
Вони не знають що з цими українцями робити. Чи забанити всіх, чи наростити охоплення до нереальних цифр 🙂
А ми переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні.
День 278
Не Київ.
Вечір – двісті сімдесят восьмий.
Настрій – ми за мир.
Місяць – але.
Зізнаймося, ми ж точно ті, хто за мир!
Просто наш голуб миру літає не так далеко.
Ще не опірився.
Але коли зможе (а зможе!) на 150, 300, 1500 км, тоді він обов’язково принесе всім мир.
Правильний мир.
Слава ЗСУ!
Слава Україні.
День 277
Не Київ.
Вечір – двісті сімдесят сьомий.
Настрій – не знаю чи правда.
Місяць – самурай на мінімалках.
Подейкують, путін вибирав між Україною і Японією на кого нападати першим.
Що цікаво: і ми і вони з чубами на голові.
Може в нього якась фобія, психічний розлад пов‘язаний з волоссям на лобі?
В самого ж лисина плєшива.
А ми переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 276
Not Kyiv.
Evening – two hundred and seventy-six.
Mood – never again!
Month – to win and take revenge.
Holodomors killed millions of Ukrainians by soviet union. They was burning Ukrainian grain century ago and they are doing it again in 2022.
The name of regime has changed but not methods.
Today all over the world we commemorate victims of this genocide.
Memory eternal.
Glory to UAF.
Glory to Ukraine.
Ph.: Kostiantyn and Vlada Viberov
День 275
Не Київ.
Ранок – двісті сімдесят п‘ятий.
Настрій – притон на мільйон.
Місяць – ну нарешті.
Облавами на притони мороковського патріархату задоволений.
Яке паскудне життя, виявляється, у бородатих свиней. Я й не знав.
Кохаються з хлопчиками з церковногр хору, але мусять таврувати це як страшний гріх у своїх «проповідях».
Проводять волю диявола, але мусять мімкрувати під Божий промисел.
Рахують пачками долари, але видають із себе аскетів.
Ждуть узкіймір, але мусять робити вигляд що за Україну.
Тотальне криве дзеркало.
Чекаю нових камінг-аутів з Почаєва.
Ще те кубло.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 274
Не Київ.
Вечір – двісті сімдесят четвертий.
Настрій – fcuk yuo ocucpunt!!!
Місяць – can’t you see?
Окупанте, бачиш величезний fcuk ?
А він тут є.
Бачиш ненависть ?
А вона тут є!
Бачиш своє майбутнє?
Правильно, його в тебе немає.
Поки ми живі.
А ми переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 273
Не Київ.
Ранок – двісті сімдесят третій.
Настрій – Василь Стус.
Місяць – переживемо.
Ти вже не згинеш, ти двожилава,
Земля, рабована віками,
І не скарать тебе душителям
Сибірами і соловками.
Ти ще виболюєшся болем,
Ти ще роздерта на шматки,
Та вже, крута і непокірна,
Ти випросталася для волі,
Ти гнівом виросла. Тепер
Не матимеш од нього спокою,
Йому ж рости й рости, допоки
Не упадуть тюремні двері.
І радісним буремним громом
Спадають з неба блискавиці,
Тарасові провісні птиці –
Слова шугають над Дніпром.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 272
Kyiv.
Evening – two hundred and seventy-second
Mood – muse.
Month – “Muse” is the capital of “Resistance”.
Thank you, Matthew!
Glory to UAF!
Glory to Ukraine!
День 271
Київ.
Ранок – двісті сімдесят перший.
Настрій – голова у книгах.
Місяць – книги у голові.
Син замовив книжку «Дике літо в Криму».
Виявилося, що увесь тираж розкуплено.
Тому довелося увірватися у Видавництво «Абабагаламага».
Там мене взяли в полон і фанатично задарували скарбами, як роблять ті, хто не уявляє життя людини без книги 🙂
Ось такий в мене День Гідності і Свободи.
Читайте українське!
Дивіться українське!
Слухайте українське!
І привчайте дітей.
Так ми стаємо сильнішими.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 270
Київ.
Вечір – двісті сімдесятий.
Настрій – усвідомлена безпорадність.
Місяць – так не працює!
Признаюся чесно, після всього що сталося з нами, після загрози яка нависає над кожним, а ще пролітає й вибухає, мене дратують люди, які через свою безпечність або лінь, свідомо граються у безпорадність.
Чи ти не можеш проаналізувати, підготуватися, зробити хоча б щось, щоб найгірший сценарій у твоєму житті не наступив?
Чи знову чекаєш поки півень клюне, щоб звинуватити когось іншого, але не себе?
Я спостерігаю як дехто й надалі, маючи всі можливості, не готується ні до чого, бо саме його пронесе, омине.
Особливо болить, коли це дорослі, що мають нести відповідальність за своїх дітей, хоча б.
Не пронесе!
І будеш в останню хвилину просити допомогу у тих, хто усвідомив, проаналізував, продумав, витратив час, сили, підготувався.
На щастя, таких більшість, але, камон…
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 269
Київ.
Вечір – двісті шістдесят дев‘ятий.
Настрій – це так смішно)
Місяць – нові мізки собі нехай виростять.
російська пропаганда заявила, що їх міноборони, дослівно: вирощує пораненим воїнам нові частини ніг та рук.
Уявляю як воєнком приходить у госпіталь і каже:
– рядовой иванов, я тут вам вторую ногу принес, свежую, из под Бахмута, ещё не остыла. Ну, в смысле, только вот выростили, так сказать, с пылу с жару.
– а зачем мне две левых ноги, товарищ военком, да ещё и разного размера?
– извините, перепутал, вот ваша, держите.
– товарищ военком, но это тоже левая, да ещё и с ж@пой бурята?
– отставить разговоры, рядовой, вам, можно сказать очень повезло, эта нога сразу с белой ладой в придачу идёт.
А ми переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 268
Kyiv.
Evening – two hundred and sixty eight.
Mood – unbreakable.
Month – to create.
I am unbreakable,
I am like a living rock – unbearably cold outside,
But every atom of mine is full of love.
I am unbreakable,
But under the bloody vest,
The same living heart beats in my human’s chest.
New song soon…
Glory to UAF.
Glory to Ukraine!
День 267
Київ.
Вечір – двісті шістдесят сьомий.
Настрій – міжнародний День філософії.
Місяць – шукайте.
Урешті-решт, всі філософські пошуки зводяться до одного – людина шукає сенс життя.
Поговоріть із собою чесно.
В цей день.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 266
Київ.
Ранок – двісті шістдесят шостий.
Настрій – нічому давно не дивуюся.
Місяць – що далі?
Українці за цей час стільки пережили, що нас вже нічого не дивує.
Ні реакція НАТО, ні вчинки окупантів, ні часом дивна поведінка своїх громадян.
Завтра прилетять інопланетяни, вийде бабуся з хати і спитає: синку ти чого без шапки?
А дід додасть: дайте більше HIMARS і закрийте небо!
Переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 265
Київ.
Вечір – двісті шістдесят п‘ятий.
Настрій – та нічого не зміниться.
Місяць – ніхто не зробить це за нас.
Від ракетної атаки росіян загинули мирні громадяни Польщі. Прилетіло вперше на польську територію.
Щиро співчуваю сім‘ям загиблих.
Декілька нагадувань всім:
росія – держава терорист.
НАТО не впишеться.
5 стаття колективного договору – забудьте.
І не тіште себе ілюзіями.
Просто робимо своє – планомірно знищуємо окупантів.
За підтримки союзників.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 263
Не Киів.
Вечір – двісті шістдесят третій.
Настрій – лови момент.
Місяць – я все розумію, але…
Я розумію, що під час війни владі не потрібні бунти промосковської секти й самоспалення зомбаків в центрі Києва чи в Почаєва.
Я розумію, що Міністерство культури України, в принципі, не спроможно фінально вирішити проблему з цим релігійним синдикатом, бо роками, десятками років підіграє йому і робить покер фейс при кожному скандалі. Чиновники відділу культури КМДА, а саме мадам Лялька – перші посібники цієї релігійної мережі фсб. І жодного питання до неї від СБУ ніколи не виникало.
Але!
Я подивися скандальне відео і не розумію, чому якщо Русь, то це одразу про росію?
Русь – це МИ, українці, нащадки Київських князів Київської Русі!
Давайте поступово звикати що русскій і Руський – це різні речі.
А щодо секти фсб, треба ловити момент і цивілізовано, помірковано попросити на вихід із Лаври та Почаєва. Вже.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 262
Київ.
Вечір – двісті шістдесят другий.
Настрій – все в іконках.
Місяць – спотворений Бог.
Коли я спостерігаю як окупанти з іконками в танках і молитвами лізуть вбивати, руйнувати і гвалтувати мій народ, коли я чую як кадиров, згадуючи пророка Мохамеда, закликає до священної війни проти українців, коли я бачу на грудях окупантів пришиті поруч із зет-свастиками ікони святих, коли бачу як попИ окупантів хрестять ракету «Сатана» і шеренги мобілізованих, усвідомлюю лише одне: людська істота спотворила Бога, спростила до картинок і механічних ритуалів.
Зробила його своїм рабом, сховала під золотий купол, у танк, поставила на службу, на конвеєр своїх низьких тваринних бажань.
І думає що це так працює, що його борода в її руках.
А насправді ця істота ніколи його і не знала.
Як брудний келих не знає що таке чиста джерельна вода.
Хвилинку філософії закінчив.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 261
Київ.
Ранок – двісті шістдесят перший.
Настрій – ГУР
Місяць – як Буданов заповідав.
Мелений салат залишає херсонське меню.
Слава ЗСУ!
Слава Україні.
День 260
Київ.
Вечір – двісті шістдесятий.
Настрій – тенденція.
Місяць – мені подобається.
Окупанти в своїх пабліках за вісім місяців десатанізації скотилися від «Київ за три дні» до інструкцій як правильно знищувати власну техніку при відступі.
Там і відео додається, і чіткі вказівки як за допомогою бензину і ганчір‘я швидко спалити кабіну та колеса свого аналоговнєта )))
Єсаул єсаул что ж ты бросил коня?
Хороший тренд.
А ми переможемо.
Слава ЗСУ!
Слава Україні.
День 259
Київ.
Вечір – двісті п’ятдесят дев‘ятий.
Настрій – День Української писемності.
Настрій – говорити промову про мову.
Як народитися і вижити у столиці в дев‘яності й зберегти українську мову в собі.
Даємо з Євгеном поради, консультуємо, платно.
За паляниці.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 258
Київ.
Вечір – двісті п‘ятдесят восьмий.
Настрій – от якби…
Місяць – всі ж чекають.
Думаю собі, як було б добре щоб путiN подавився. Ось так тупо, раптом виноградинкою чи льодяником від горла, щоб вдихнув раптово і глибоченько так, аж до бронхів.
І щоб синів синів, а навколо нього бігали б бігали, прийом Геймліха робили, по спині б били, перевертали верх ногами. А воно не допомагало б нічого.
І ось так би тупо взяв, перестав би дихати і здох.
А мільйони б одразу задихали спокійно.
Слава ЗСУ!
Слава Украіні!
День 257
Київ.
Вечір – двісті п’ятдесят сьомий.
Настрій – «миролюбива нація Достоєвського»
Місяць – але її, бідненьку, диявол попутав.
Папі Римському сувенірчик привезли. Може дійде, нарешті.
І він перестане закривати очі на те, як сотні сотні сотні років миролюбиву націю окупантів диявол плутає і плутає і плутає.
Не ображайтеся.
Зрештою, він же не винен, що в банку Ватикана багато багато грошей миролюбивих окупантів.
Так просто сталося.
А ми переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 256
Київ.
Вечір – двісті п‘ятдесят шостий.
Настрій – татове виховання.
Місяць – і мамина любов.
Ростуть правильні козаки.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 255
Київ.
Ранок – двісті п‘ятдесят п‘ятий.
Настрій – не здивований.
Місяць – вони були в курсі.
Дивлюся документальний фільм 1941, перша серія що називається «Гроза» над Європою.
Починається з кадрів розкопок часів Другої світової війни.
Вони вже тоді знали хто такий путін.
А ми переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 254
Київ.
Ранок – двісті п‘ятдесят четвертий.
Настрій – смішно і сумно водночас.
Місяць – десь я вже це бачив…
Парамедичне.
В телеграмі окупантів радість – отримали ось таких «дуже хороших» кровоспинних турнікетів з Китаю.
Підтримую, беріть більше!
Все було б добре, якби цього «дуже хорошого» лайна не продавали в Україні.
А так, на жаль, і на українському фронті є.
Будьте уважні, цей китайський пластиковий виріб лише схожий на кровоспинний турнікет.
Роздивитися поближче – непотріб.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 253
Київ.
Вечір – двісті п‘ятдесят третій.
Настрій – буває.
Місяць – все, на що вони здатні.
Там інстаграм Валерія Залужного зламали.
Майте на увазі.
Не ведіться.
Слава ЗСУ!
Слава Україні.
День 252
Київ.
Вечір – двісті п‘ятдесят другий.
Настрій – я повторююсь
Місяць – я повторююсь
Україна принижує путіна, як ніхто ніколи не принижував.
Дядько Ердоган принижує путіна.
США принижує путіна.
Сам путін принижує путіна.
Вчіться жити в приниженні, наколінні.
Я повторююсь.
Бо це приниження відтепер повторюватиметься довго довго.
Слава ЗСУ!
Слава Україні.
День 251

Київ.
Вечір – двісті п’ятдесят перший.
Настрій – виродки.
Місяць – не прощати.
Щойно питаю Olena Topolia щодо дистанційного домашнього завдання, чи зробили діти вчора те, що мали зробити?
А завдання, виявляється, не було, не прийшло.
Бо не було уроків в Києві, бо сирени обірвали, вчергове, дитинство дітей.
І їх розвиток.
Ненавиджу.
Але ми вистоїмо і переможемо і все наздоженемо. Не зважаючи ні на що.
Освічений, розумний Народ!
Вони бояться нас таких, як вогню.
Нехай бояться, нікчеми.
Слава ЗСУ!
Слава Україні.

День 250
Київ.
Вечір – двісті п‘ятдесятий.
Настрій – не про те думаєте.
Місяць – невдячна економіка.
Давно спостерігаю як люди переводять у доллари збиті російські ракети, літаки, гелікоптери.
І шукають раціональне пояснення цьому безумству, на кшталт, а от сьгодні окупант збіднів ще на стільки-то мільйонів долларів, а могли б лікарню побудувати.
Хибний тренд, як на мене.
Бо весь цей кошмар, він взагалі не про гроші.
Поки що.
Уявіть, що гравець за покерним столом.
Фішок у нього – гора, він їх купив заздалегідь, і вони йому саме для того, щоб виграти, тут, зараз.
Гра підходить до екватору, гравець програє партію за партією, відчуває, що наближаєтеся до провалу, інші гравці бачать, що він втрачає свій запас.
Гравець починає ризикувати, підвищувати ставки і йти ва-банк, all in, в надії, що при черговому раунді всі інші скажуть pass і гора на столі дістанеться саме йому.
Чи рахує гравець в цей момент вартість власних фішок? Ні.
Бо вплив і перемога за столом вартує в рази дорожче всіх його фішок.
А програш – крах, виліт із за столу.
Тому зціпивши зуби боремося.
І готуємося до чергового підвищення ставок.
Ми, нарешті, граємо за одним столом з ключовими гравцями.
І на кону новий світопорядок.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 249

Київ.
Ранок – двісті сорок дев‘ятий.
Настрій – краса в простоті.
Місяць – всі до одного будуть.
Просто красиво.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 248

Не Київ.
Ранок – двісті сорок восьмий.
Насирій – валіть подалі.
Місяць – я обиделась я ухожу.
росія виходить із зернової угоди через знищення її посудин в Криму.
Аргументує неможливістю забезпечити безпеку судноплавства.
Цей абсурдний абсурд просто в голову не вкладається, але… після заражених комарів і біоголубів це все коментувати – себе не поважати.
Я про інше.
Виходьте, вимітайтеся, справимося з безпекою судноплавства в Чорному морі і без ваших посудин.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 247

Не Київ.
Вечір – двісті сорок сьомий.
Настрій – кохаю.
Місяць – і відстані не мають значення.
:******* Olena Topolia
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 246

Не Київ.
Вечір – двісті сорок шостий.
Настрій – колеса контрнаступу.
Місяць – сіль землі.
Ця рідна земля, що вона як золото, родюча і благородна, вона не для війни, вона для пшениці і соняхів.
Нічого, скоро все поправимо, скоро все стане на свої місця!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 245

Не Київ.
Ранок двісті сорок п‘ятий.
Настрій – 130 Бат!
Місяць – все буде Україна!
Шо ви там?
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 244

Не Київ.
Ранок – двісті сорок четвертий.
Настрій – бань забанене 🙂
Місяць – це щось новеньке.
Вдумайтеся, Facebook щойно забанив мою публікацію, в якій я пишу що Facebook забанив мою публікацію.
Це вже просто на голову не налазить ))))
Гадаю, треба все це довести до повного абсурду.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 243

Ще одну, попередню публікацію щойно видалено. Гадаю скоро забанять. Якось так.

День 242
Київ.
Ранок – двісті сорок другий.
Настрій – просто подивіться.
Місяць – треш лісовий.
рус-нявські айтішники тікають в ліси від могилізації.
І це не жарт.
На відео персонаж розповідає як він живе в лісі, спить в гущавині, і ходить в палатку-офіс на галявинці, бо там ловить інтернет. Пише код, мабуть якийсь, а може й працює на Microsoft.
Їм краще жити як первісні люди, ніж вийти на протести і змінити режим.
А ми переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 241
Київ.
День – двісті сорок перший.
Настрій – тепер так.
Місяць – звикли.
Раніше, на запитання київських журналістів як Antytila / Антитіла призвичаїлися до постійних обстрілів на харківському фронті, я відповідав: звикли і просто робимо свою роботу.
Дехто дивувався, мовляв, як до цього можна звикнути?
Тепер, гадаю, не дивуються.
Звикли і просто роблять роботу.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 240

Київ.
Вечір – двісті сороковий.
Настрій – конвеєрний.
Місяць – шалена швидкість.
Вже є випадки, коли від мобілізації до знищення новоприбулих окупантів на українському фронті проходить сім днів.
СІМ ДНІВ!
Це прямо конвеєр утилізації.
Ті, хто розумніший, дзвонять на гарячу лінію і намагаються здатися в полон.
Подейкують, таких вже більше трьох тисяч.
Це ніяк не применшує загрозу з боку окупанта.
Але.
Треба вистояти.
Треба боротися!
Вся ця кривава авантюра, рано чи пізно, підірве кремлівський режим.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 239

Київ.
Ранок -двісті тридцять дев‘ятий.
Настрій – перевірка на принципи.
Місяць – називати своїм ім‘ям.
Парламент Європи визнав росію терористичною державою.
Естонія визнала росію терористичною державою.
Український народ заявляє також: росія – держава терорист.
Перевіримо чи адміністрація Facebook має іншу точку зору.
Якщо публікацію видалять, значить модератори FB так не вважають.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 238

Київ.
Ранок – двісті тридцять восьмий.
Настрій – все не так безнадійно 🙂
Місяць – експертних експертів з експертиз.
Сьгодні вранці прочитав думку одного українського експерта, яка починалася зі слів: я можу помилятися…
І в мене аж бутерброд з рота випав)))
Експерти, особливо у FB помилятися не можуть. Секта такого не вибачає.
А тут таке.
Невже ми дорослішаємо?
До Сократа нашим ще далеко, але…
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 237

Не Київ.
Ранок -двісті тридцять сьомий.
Настрій – ктознает?
Місяць – тупість це генетичний вирок.
На свіжому відео мобілізований біоорганізм жаліється що їм видали страйкбольні бронежилети.
А інший рже, і відповідає «кто знает, может там на Украине страйкбольными стреляют».
Не всё так однозначно)))
Десь у пеклі вже не рже кобзон і ще 70000 хороших окупантів-страйкболістів.
А я регочу.
І HIMARS либиться.
Кто знает… кто знает ))))
Переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 236

Не Київ.
Ранок – двісті тридцять шостий.
Настрій – мамина порадниця.
Місяць – а от якби…
Не знаю, як би ми жили без оцього сакрального: «краще б ви…»
Світ загинув би, без варіантів!
Хоча ні, краще б він…
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 235

Не Київ.
Ранок – двісті тридцять п‘ятий.
Настрій – так душевно, уезжать не хочется.
Місяць – nothing personal, just business.
Reuters:
«Деякі з більш ніж 9000 російських співробітників нафтосервісної компанії Schlumberger (USA) почали отримувати повістки до армії за місцем роботи.
Компанія не допомагає їм уникнути мобілізації і відмовляється переводити на віддалений формат роботи.
Співпраця Schlumberger із російською владою у вигляді сприяння мобілізації та її відмова дозволити російським співробітникам працювати за межами росії викликали негативну реакцію.
Це розцінюють як мовчазну підтримку війни проти України.
Правозахисні групи стежать за тим, як компанія реагує на мобілізацію.
російське законодавство вимагає від компаній надання допомоги у доставці повісток співробітникам та постановці на військовий облік, якщо хоча б один із її співробітників є військовозобов’язаним.»
Американська нафтова сервісна компанія, російська мобілізація, жаба, гадюка, нафта, прибуток, біомаса, принципи і гроші – в цій новині є все.
Додам лише, що Schlumberger з головним офісом у Х‘юстоні вже 7 місяців як «виходить» з російського ринку.
І якимось дивним чином оминає санкції.
А нам своє робити.
Слава Україні!
Слава ЗСУ!

День 234

Не Київ.
Вечір – двісті тридцять четвертий.
Настрій – парамедичний.
Місяць – і ці дикуни хотіли нас перемогти?
Девіз медичних тренінгів окупанта:
«Спочатку беремо в рот»
Власне, у них все так.
Або як на другому фото – через зад.
На відміну від нас.
Бо українські джгути-турнікети SICH в рот не беруться, як і американські CAT-Tourniquet.
Вони рятують, і без цього.
Тож різниця між нами і ними колосальна, і помітна навіть в дрібницях.
Слава Україні!
Слава ЗСУ!

 

День 232

Не Київ.
Вечір – двісті тридцять другий.
Настрій – те, про що співали сталося.
Місяць – коли майбутнє наступило.
В нашому українському славні, в «Ще не вмерла України» заспівано все з огляду на майбутнє, на колись, із тих часів коли все про що мріялося ще не збулося.
А тепер збувається.
Гинуть наші воріженьки як роса на сонці.
І пануємо ми браття у своїй сторонці.
Ні на що не натякаю.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 231

Не Київ.
Вечір – двісті тридцять перший.
Настрій – які ж вони огидні.
Місяць – пробиваючи дно.
Після ракетних атак і часткового українського блекауту вони в куражі пропонують влаштувати нам голод.
І розбещене безнаказаністю суспільство верещить в коментарях зробити це поскоріше, і якомога масштабніше.
No comments…
А ми переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 230

Не Київ.
Вечір – двісті тридцятий.
Настрій – really?
Місяць – допоможіть дізнатися.
Пишуть що Маск перед серією своїх твітів поговорив з путіним. Це не фейк?
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 229

Не Київ.
Ранок – двісті двадцять дев‘ятий.
Настрій – зважайте на повітряні тривоги.
Місяць – особливо сьогодні.
Не ігноруйте.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 228

Не Київ.
Вечір – двісті двадцять восьмий.
Настрій – візуалізація.
Місяць – все буде.
Руїни кремля, якими ми їх уявляємо, малюємо, зображаємо, стають все більш реальними.
Хоча ще вчора вони здавалися фантастикою.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 227

Не Київ.
Ранок – двісті двадцять сьомий.
Настрій – кримський міст.
Місяць – горить палає.
Без зайвих слів. Красиво.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 226
Не Київ.
Ранок – двісті двадцять шостий.
Настрій – кричати в безодню.
Місяць – Міністр Оборони України Резніков Олексій на зв‘язку.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 225

Не Київ.
Ранок – двісті двадцять п‘ятий.
Настрій – табличка ділення.
Місяць – підмічено.
Хороші люди діляться… зброєю, фінансами, демократією.
Погані люди діляться… на скільки шматків розірве.
В українському полі від українського снаряду.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 224

Не Київ.
Ранок – двісті двадцять четвертий.
Настрій – це геноцид!
Місяць – вони копіюють фашистів.
Це фото золотих коронок зубів, що їх вирвали фашисти 21 століття у жертв – українців, закатованих на Харківщині.
Чорно-біле фото – ті ж самі зуби вирвані німцями у фашистському концентраційному таборі.
Щось потрібно пояснювати більше?
Але ми переможемо!
Слава Україні!
Слава ЗСУ!

День 223

Не Київ.
Ранок – двісті двадцять третій.
Настрій – поки космічні кораблі SpaceX ріжуть холодний простір всесвіту.
Місяць – поки роботи Тесла стають розумнішими за Маска.
Українські Збройні сили вигризають, звільняють Херсонщину, Харківщину.
Step by step.
А народ напхав Ілону по самий автопілот.
Так переможемо.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 222

Не Київ.
Ранок – двісті двадцять другий.
Настрій – вони реально вірять у силу мобілізованих.
Місяць – почитав ватні пабліки.
«Это сейчас мы отступаем на Лимане, Осколе, ведь местность-то лесистая, держать оборону наявными силами, которые противник превышает в 5-7 раз не целесообразно. Но этот успех у них будет не долгим, в течении двух недель подоспеют мобилизованные резервы под Сватово, вот тогда-то и посмотрим»
Ахаха!! Охохохо)))))
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 221

Не Київ.
Ранок – двісті двадцять перший.
Настрій – неймовірний.
Місяць – вперше з початку війни обійняв і поцілував дітей.
Слава ЗСУ!
Слава Украіні!

День 220
Не Київ.
Ранок – двісті двадцятий.
Настрій – так буває.
Місяць – три мільйони на антидрони.
Ямпіль донецької області нещодавно звільнили ЗСУ!
А є ще один Ямпіль – це селище на кордоні з Молдовою де живе моя родина по маминій лінії.
Скільки я себе пам‘ятаю, дорога туди була стара і розбита, саме містечко – депресивне, без жодного натяку на світле майбутнє.
Єдине що мене туди завжди тягнуло це рідні, любимі люди, і природа.
За рік до початку широкомасштабної війни я поїхав туди, на свою малу батьківщину, на авто.
Частину подорожі я просто не вірив що я їду… в Ямпіль.
Ідеальна широка дорога, метрова «перина» з бетону, гравію, асфальту, відновлені старі місточки через річки, все добротно і якісно.
Певна частина траси була ще в роботі, працювала «Автострада», робила красиво.
Як виявилося далі, ця дорога оновлювалася під новий автомобільний міст, що мав з‘єднати Україну і Молдову. Все містечко ожило і чекало без перебільшення «будівництва століття».
Я, знаючи наскільки це важливо для людей, просто знайшов власника компанії Максима Шкіля у Facebook і написав йому «дякую».
За те, що роблять добре, по-совісті.
Так, більше року тому, ми познайомилися віртуально.
Впевнений що познайомимося й фізично, на відкритті нового автомобільного мосту.
Все це буде, як буде і наша перемога!
Це була передмова.
А тепер важливе.
Вчора Макс написав і запитав скільки не вистачає Благодійний Фонд Антитіла/Antytila Charity Foundation для закупівлі першої партії антидронових рушниць.
А вже через годину на рахунок фонду надійшло ТРИ МІЛЬЙОНИ гривень.
Ось так.
Хочу подякувати Maksym Shkil та його компанії «Автострада» і сказати лише таке: працюйте, робіть добре, заробляйте, підтримуйте збройні сили.
Ви круті!
А ми збираємо далі, на нову партію!
Так переможемо.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 219

Не Київ.
Ранок – двісті дев‘ятнадцятий.
Настрій – васал Китаю жаліється на США.
Місяць – ох і наговорило чмо.
Слухав звернення плешивого.
Але насправді мені важливо лише те, що скажуть наш Президент, Армія, Народ.
Останнє слово – це наша воля.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 218

Не Київ.
Ранок – двісті вісімнадцятий.
Настрій – ну і що?
Місяць – конвульсій режиму.
Завтра путін оголосить приєднання Церери до Плутона, добровільне входження комети Андромеди до п‘ятого виміру Всесвіту по результатам галактичного референдуму, а можливо оголосить приєднання роіссі до кобзона, чи українських земель до роіссі…
Що б він там не видав – взагалі по цимбалам, по-барабану, абсолютно байдуже.
Чим сильніше зашморг стискається, тим більше червоніє скажена пика. І робить все більше дурниць та помилок.
Це очікувано.
Тож keep calm & ebshim!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 217

Не Київ.
Ранок – двісті сімнадцятий
Настрій – на зло всім.
Місяць – ні собі ні людям.
Судячи з того, як країна-окупант підриває власний газопровід, щоб показати всім які вони страшні дурні й нарвані, прогнозую, що перший ядерний удар вони також нанесуть по своїм.
А ми переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 216

Не Київ.
Ранок – двісті шістнадцятий.
Настрій – світла пам‘ять.
Місяць – цвіт Нації віддає життя за країну.
Пішли на щиті протитанкісти Базель, Майстер, Захар.
Кращі, відважні Герої, що мали добре сталеве серце, пройшли крізь горнило війни, крізь запеклі бої, але після звільнення Харківщини натрапили на ворожу міну.
Так буває, на жаль…
Ще одна важка втрата 130 Батальйону.
Пам‘ятаємо, шануємо, помстимося!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
Дивитися відео на Facebook

День 215

Не Київ.
Ранок – двісті п‘ятнадцятий.
Настрій – спортивна аналітика.
Місяць – чемпіони-чмомпіони.
Щойно в деталях дізнався як там русский спорт.
Виявляється, всі олімпійці там добровільно-примусово є військовослужбовцями, багато хто – агентурою спецслужб.
Мають військовий оклад (ставку або й півтори).
Їм так завжди очень нравилось, адже для вільного світу можна було розповідати, що спорт поза політикою, а в своєму болоті отримувати щомісяця додаткову зарплату від армии рассеи.
А тепер перестало очень нравиться, адже протягом півроку з ними розірвали контракти всі потужні світові бренди, закрили для них світові чемпіонати, а відсьогодні закрили ще й кордони та мобілізують разом з усією іншою біомасою.
Всі їх досягнення і медалі на саморобних чемпіонатах «Содружества» – сміття, яке не визнається ніде у вільному світі.
Звалити зараз в Європу – не варіант.
Бо треба це робити різко, а різко всю родину не вивезеш, бо залякані як раби, бо «новічок» може прийти в життя чемпіона швидше ніж медаль на майбутніх змаганнях.
А, і ще!
У Білорусів все те ж саме, тільки ті нікому не потрібні вдвічі більше)))
По ходу шанс є лише у спортсменів Дагестану, і то, не факт.
А ми переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Украіні!

День 214

Київ.
Ранок – двісті чотирнадцятий.
Настрій – все пам‘ятати.
Місяць – війна з 2014-го!!!
Вони промовчали і підтримали анексію Криму вісім років тому.
Вони мовчали, не помічали, або й підтримували всі жахіття, які чинила їх армія на чужій землі.
І тепер, коли вони досиділися, домовчалися, до побєдобєсилися на диванах, фюрер кидає їх м‘ясом під наші кулі.
А ми, Європа, маємо їх почути і зрозуміти?
FuQ!!!
Єдині, кого ми маємо чути – це діти, мами, дружини Героїв, що полягли за нашу свободу.
Полягли від рук окупантів, молодими.
Я маю незламнії крила,
На них прилечу, тебе я знайду.
Я ангел для тебе навік,
Я поруч, я тут, я не зник!
Watch video on Facebook

День 213
Київ.
Ранок – двісті тринадцятий.
Настрій – бадьорий.
Місяць – приготували чорні пакети для окупанта 🙂
Сьомий місяць війни «за три дня».
Стоїмо, боремося!
Бо Україна – це наш дім.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 212
Київ.
Ранок – двісті дванадцятий.
Настрій – приречені.
Місяць – стадо на забій.
Їм би бунт,
А вони в пункт.
Водка, мат, воєнкомат.
Раби!
А ми переможемо.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 211
Київ.
Ранок – двісті одинадцятий.
Настрій – помірковано чудовий 🙂
Місяць – сильно!
За роки незалежності я не пригадую, щоб наша Держава була настільки сильною, суб‘єктною, згуртованою як зараз!
Ми б‘ємо окупанта, ми повертаємо своїх, ми говоримо на рівних з партнерами.
Я пишаюся друзями, командирами, Збройними Силами, кожним захисником України, прапором, мовою, своїм Народом!
Я пишаюся Президентом і дякую за мораль, стійкість, волю!
Не зважаючи та всю трагедію, крізь яку ми проходимо, факт залишається фактом – ми, нарешті стаємо тими, кими давно мали стати. Стаємо собою!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 210
Київ.
Ранок – двісті десятий.
Настрій – важлива справа.
Місяць – давайте натиснемо!
Зараз делегація України в ООН просуває дуже важливий трек: виключення росіі з Радбезу ООН.
Для цього є правові підстави.
Як би це дивно не звучало, але росія дійсно не пройшла процедуру вступу в ООН, згідно зі статтею 4 Статуту ООН.
Відповідно росія НЕ має юридичних підстав бути присутньою і голосувати в Раді Безпеки ООН та безпосередньо в ООН.
Українська дипломатія за підтримки народів світу просить Антоніу Гутерреша та ООН надати документи, які засвідчують підстави членства російської федерації в ООН.
У разі відсутності таких документів – відреагувати і припинити фіктивне членство російської федерації в Раді Безпеки та ООН.
Підтримайте петицію!
Посилання у першому коментарі.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 208
Not Kyiv.
Morning – two hundred and eight.
Month – we wil rave!
Mood – on putin’s grave.
Definitely!
Glory to UAF
Glory to Ukraine!
День 207
Не Київ.
Ранок – двісті сьомий.
Настрій – рсня на чемоданах.
Місяць – уловіть зміни.
Ще навесні вони атакували. Україна проводила оборонну операцію.
Тепер окупанти тікають, затоплюють вагони для хоч якоїсь переправи на інший берег річки, їх знищують на вокзалах, аеродромах, базах.
Ще навесні вони збиралися пройти по Хрещатику в парадній формі, яку заздалегідь поховали в схронах в Ірпіні, тепер їх «парадний» дрес-код – чорний пакет.
Тренд незворотній.
Так само вони заберуться із українського Криму.
Віримо, боремося, перемагаємо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 206
Kyiv.
Morning – two hundred and sixth.
Mood – warn!
Month – Europe to open its eyes.
Liberated city Izyum.
About 500 burials.
Ukrainians were killed by airstrikes and artillery of the russian occupiers.
There are bodies with traces of shootings, numerous tortures, with ropes around their necks.
In the fields and forests are the remains of people who were dragged and eaten by stray dogs.
Someone from these russians, who committed these crimes against humanity, or somebodies wife, relatives will ask for a visa tomorrow and fly to Europe for a vacation.
If Europe does not draw conclusions.
They definitely won’t come on tanks, because the army of the occupier will be completely defeated by us.
By Ukrainians!
Glory to UAF!
Glory to Ukraine!
День 205
Київ.
Ранок – двісті п‘ятий.
Настрій – політика справа цинічна.
Місяць – кожен крутить своє.
Експерта з геополітики вмикати не буду, бо немає такої кнопки.
Але подивіться на нестрижену чмоню на дивані.
Весь у справах, мабуть, немає часу в діда, либиться міль, щоб «сослыть свояком».
Пам‘ятаєте я писав про те, що він політично мертвий?
В цьому протокольному фото ракурс, розсадка і всі акценти – на своїх місцях.
І чмоня на своєму місці.
А ми переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 204
Київ.
Ранок – двісті четвертий.
Настрій – підтримувати своїх.
Місяць – треба вже.
Війна показала наскільки важлива економіка. Якщо раніше словосполучення «економічний протекціонізм» звучало як щось радикальне, то тепер це має стати правилом.
Від маленького лотка до великих стратегічних підприємств, всі мають отримати підтримку від держави і народу.
Купувати своє, робити своє, розвивати своє – це правило навіть не майбутнього, а теперішнього часу.
Якщо я можу купити, замовити якісне українське, я мушу робити тільки так.
Нехай буде конкуренція, але між своїми.
Нехай будуть розробки, інновації, але наші.
Нехай наші українські мізки працюють і заробляють.
Як показало життя, від цього залежить виживання країни.
Більше того, ми не можемо увесь час просити у світу.
Ми маємо почати віддавати щось.
Сьогодні ми віддаємо Європі їх безпеку, завтра маємо стати корисними завдяки продуктам з доданою вартістю, які не з‘являться без підтримки своїми своїх.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 203
Київ.
Ранок – двісті третій.
Настрій – наш козак.
Місяць – на контрасті.
Президент в Ізюмі. За 20 км від фронту, в зоні ураження РСЗО. Символічно, потужно!
Небезпечно, але… так важливо.
Шо там ваш бункерний дід, чмоні?
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 202
Київ.
Ранок – двісті другий..
Настрій – які ж вони убогі.
Місяць – машина часу.
Знав би цей козарлюга сотні літ тому, що у майбутньому перемоги і звитяги козацького Духу чмоні будуть приписувати «войскам НАТО, межгалактическому десанту и наемникам из планеты Нибиру», розреготався б і закурив люльку, не з тютюном 🙂
Ох несеться!
Ох і розбудили чмоні силу Святослава Хороброго!
Дострибаються вони до того, що ми доробимо ще одну незавершену справу Сагайдачного… і таки візьмемо москву.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 201
Київ.
Ранок – двісті перший.
Настрій – очевидність.
Місяць – дотиснути.
Знаєте, путін вже помер.
Ще пару місяців він був декласований повністю з п’єдесталу альфа-самця, а тепер помер як персонаж.
Здох ментально, як сивол, як пацан з пітерського підворіття, як лідер узкого міра.
Все, кінець.
Морда і оскал ботоксного діда, як та мертва засушена ведмежа тушка на стіні мисливця, ще лякає самих упоротих, але дехто вже штрикає її палкою. Летить труха й пилюка.
Скоро ця ментальна смерть перейде у фізичну. Це фізика Всесвіту, так це працює.
А далі на росію чекає переворот і військова диктатура, або рознос на шматки, парад суверенітетів і громадянська війна.
Нічого хорошого чмоням не світить.
А що ми?
А ми пришвидшимо і денацифікуємо, як книжка пише.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 200
Не Київ.
Ранок – двохсотий.
Настрій – двохсота армія світу радує.
Місяць – колаборанти біжать услід.
Подивився відео.
Двоє українців із довжелезної черги на евакуацію до росії дають інтерв‘ю руському пропагандисту.
Українською мовою жаліються, як їх у Куп’янську обстрілювали ЗСУ.
Потім один з кишені дістає начинку касетних бомб, звинувачує Україну, чорт.
У мене питання, на яке я не маю відповіді.
От що робити зі звільненими наразі і у майбутньому містами?
В них сукупно сотні тисяч людей, які місяцями і роками жили пліч-о-пліч з окупантами.
Хтось більше комунікував, хтось меньше, хтось ховався, молився і чекав Україну, а хтось відкрито чи по-тихому співпрацював з окупантом.
Як це все виокремити?
Яким чином зробити так, щоб справжні чорти були покарані, але й невинних людей не зачепити, через наклеп?
З «офіційними адміністраціями», гауляйтерами і вчителями все зрозуміло.
Але ж окупантам допомагали і не офіційно, давайте дивиться правді в очі.
В таких чергах на евакуацію, прямо в цю хвилину, стоять відкриті і «тихі» посібники окупантів, але й стоять родини, які просто рятують дітей від війни.
Завтра вони захочуть повернутися назад додому.
Як не зробити помилок щодо таких людей?
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 199
Київ.
Ранок – сто дев’яносто дев‘ятий.
Настрій – приниження і розгром.
Місяць – ніколи не сумніватися в Перемозі.
Додам ще.
А далі біомаса буде виплачувати репарації. Покоління злиднів забудуть навіть про ремонт дерев‘яних туалетів чи полоскалок одягу у брудних річках.
Не кажучи вже про купівлю пральних машинок Samsung чи Lada Kalina.
Вони вернуть нам все, нафтою, газом, золотом, деревом. Кожен потомок окупанта знатиме, що його гаманець на 70% належить українцю.
Буде стогнати в лайні, але нічого змінити не зможе.
Не вернуть вони нам лише тисячі вбитих українців.
За це ненавидітимо їх до скону.
І будем знищувати, за все те зло яке вони чинили з нашим Народом століттями.
Колаборантів не забудемо 😉
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 198
Київ.
Ранок – сто дев‘яносто восьмий.
Настрій – Русь-Україна!
Місяць – волі і сили.
Це Український Дух, окупанте!
І на рідній землі він всеосяжний!
Лови, відчувай і вчися жити в приниженні,
мотлох.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 197
Київ.
Ранок – сто дев‘яносто сьомий.
Настрій – картопляно-колорадський.
Місяць – бульба-фюрер згниє.
Білорусь почала військові навчання з метою захисту від атак на власну територію.
І це перший раз, коли я вірю заявленим цілям.
Бо не за горами той момент, коли білоруси які сьогодні воюють пліч-о-пліч з нами проти окупантів, підуть звільняти свою рідну землю.
Кістяком буде батальйон імені Костуся Каліновського, десятки тисяч білорусів у вигнанні доєднаються, а ми їм допоможемо. Зброю і техніку куплять у воєнторзі. Це ж очевидно.
Гадаю першим звільненим містом буде Мозирь.
Вусатий тарган чик-чирик лукашенко закінчить погано і безславно. Йому не світить доля диктатора Каддафі, відрізана голова якого здіймалася над натовпом переможців.
Це хоч і виглядало трагічно, але було досить епічно.
Лукашенко ж згниє в мішку з картоплею, у смороді й забутті. Ніхто не буде шукати його тіла. Згодом тіло знайдеться в якомусь сараї, і його виміняють на трактор «Білорусь», або на старенький John Deere (якщо пощастить).
Про культ лукашенко після смерті й мови бути не може.
А ми вигребемо і переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 196
Київ.
Ранок – сто дев‘яносто шостий.
Настрій – Ї
Місяць – позначити себе.
Деокупація незворотня.
Для всіх українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях є чудовий флеш-моб.
І не лише для них 😉
Позначаємо себе буквою Ї
Поле для фантазії – безмежне.
Але, всі, хто в темі розумітимуть з ким ваші думки і який прапор майорить у вашому серцЇ!
Слава ЗСУ!
Слава Україні.
Ї
День 195
Kyiv.
Morning – one hundred and ninety-five.
Mood – what??
Month – to face reality.
Joe Biden refused to recognize Russia as a terrorist state.
For me, a citizen of Ukraine, and a person of the world, this means only one thing: russia is too big and too influential to be a terrorist.
We are told that in today’s world, you can rape children, kill thousands of innocents, bomb peaceful cities, commit nuclear blackmail, and still not be a terrorist.
Because you are too big.
To put it simply: evil ceases to be evil when it is enormous.
Is evil becoming the new norm?
Guided by this logic, a group of people who seized a school and shot all the children and teachers in some American state are also not terrorists, because how are they different from the russians, who destroy schools and kindergartens with aerial bombs, but at the same time they are not recognized as terrorists.
Such double standards are a path to the abyss.
In which values, morals, principles turn into slaves of power.
And strength becomes the absolute measure of truth.
Whose strength is the truth.
The main war is fought not on the battlefield, but on the field of morality and ethics.
And what is happening confuses me a lot.
Glory to UAF
Glory to Ukraine.
День 194
Київ.
Ранок – сто дев‘яносто четвертий.
Настрій – констатую.
Місяць – а буде ось так.
В сухому залишку це буде проклятий на покоління народ, темна, чумна маса.
А ми вигребемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні.
День 193
Kyiv.
Morning – one hundred and ninety-three.
Mood – to liberate the territory and people.
Month – the Ukrainian steppe is burning.
Ukrainian flags are returning to the roofs of liberated cities and towns.
This process is already irreversible.
The russian occupier runs and leaves behind tons of weapons and equipment.
Armed forces of Ukraine know how to use it for its intended purpose.
Ukraine will win in this injustice war!
Glory to UAF!
Glory to Ukraine!
День 192
Київ.
Ранок – сто дев‘яносто другий.
Настрій – хто тут справжня Зірка?
Місяць – математика.
Міжконтинентальні трансгалактичні шестимісячні благодійні тури закордоном, щоб у фіналі – 10.000$ на ЗСУ.
Hold my cream soda каже Сергійко Мороз.
Вулиця, шапка, Чернігів, спів і… 200000 гривень, за пару місяців.
Молодці всі!
Але із математикою щось не те…
Так переможемо.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 191
Не Київ.
Ранок – сто дев‘яносто перший.
Настрій – добро вертається.
Місяць – поліція і діти.
В американському містечку, де наші з Olena Topolia діти пішли до школи і в садочок є традиція.
Поліцейські роблять подарунки дітям до початку навчального року. Вони обирають на власний розсуд тих, кому вони найбільш потрібні.
Цього року Марко і Роман отримали шкільні портфелі з приладдям, подарунки були вручені поліцейськими особисто.
Так працює Добро!
На одному континенті ти допомагаєш діткам, на іншому – допомагають твоїм.
Дякую Non profit union of Police Department Officers Butler, NJ за неочікувану але приємну підтримку.
There is a tradition in the American town, where our with Olena Topolia children went to school and kindergarten.
Police officers give gifts to children before the beginning of the school year.
They choose at their own discretion those, who need them the most.
This year, Marko and Roman received school bags with accessories, the gifts were handed over by policemen personally.
This is how Good works!
On one continent you help children, on another – people help yours.
Thank to the Non profit union of Police Department Officers, Butler, NJ for the unexpected but nice support.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 190
Не Київ.
Ранок – сто дев‘яностий.
Настрій – навчатися.
Місяць – школа.
Сьогодні у всіх школярів України головним уроком є … урок історії.
Незалежно від вподобань.
Кривавий, задимлений, пекельний урок, в якому класна і домашня робота змішалися в один суцільний марафон життя.
Перевірку засвоєного матеріалу проводити не потрібно, і так все зрозуміло.
Слава ЗСУ!
Слава Україні
День 189
Не Київ.
Ранок – сто вісімдесят дев‘ятий.
Настрій – Gratulacje!
Місяць – Шлях незалежності.
Naród polski przeszedł długą i trudną drogę do prawdziwej niepodległości.
Zmienili się przywódcy i kraje partnerskie, ale jedno się nie zmieniło – wola całego narodu polskiego, by być niezależnym i zachować swoją tożsamość.
Podpisanie układu w sierpniu 1980 r. stało się przesłanką upadku reżimu sowieckiego, rozszerzenia praw i wolności polskiej inteligencji, chłopów i robotników.
42 lata później jesteśmy świadkami rozwoju pięknego europejskiego kraju o silnej postawie kulturowej, narodowej i politycznej.
Chciałbym jeszcze raz podziękować za wsparcie dla Ukrainy, które dziś odczuwamy na wszystkich frontach!
Gratulacje!
Z Dniem Solidarności i Wolności!
До справжньої незалежності польський народ йшов довгим та непростим шляхом.
Змінювалися лідери, країни-партнери, але не змінювалося одне – воля польської нації бути незалежними та вберегти свою ідентичність.
Підписання договору в серпні 1980 року дало передумови повалу радянського режиму, розширення прав і свобод польскої інтелігенції, селян та робітників.
42 роки по тому ми спостерігаємо розвиток прекрасної європейської коаїни з сильною культурною, національнлю та політичною позицією.
Хочу вкотре подякувати за ту підтримку для України, яку ми відчуваємо сьогодні на всіх фронтах!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 188

Київ.
Ранок – сто вісімдесят восьмий.
Настрій – хвилина мовчання.
Місяць – пам‘яті загиблих Героїв.
.
.
.
.
.
.
.
.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 187

Київ.
Ранок – сто вісімдесят сьомий.
Настрій – Херсон.
Місяць – сунути вперед.
Держава-терорист нагнала біомаси «учителей» з мухосранська, щоб нашим українським дітям з первого сентября мізки промивати у школах.
Нате вам, мразі, український наступ, а не русскоє первое сентября, щоб навіть не мріяли про це.
Херсон – це Україна!
Крим – це Україна!
Вересень – наш!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 186

Не Київ.
Ранок – сто вісімдесят шостий.
Настрій – адаптація.
Місяць – життя триває.
Варшава – трамваї глухо гупають колесами ніби вильоти міномета.
Пересмикує.
Вертоліт пролітає над головою. Пересмикує.
Дуже багато української молоді, і я щасливий, що вони там щасливі.
Без іронії і сарказму.
Бо власну битву кожен веде як вміє, може і хоче, як і робить свій власний вибір.
Завтра будемо вшановувати світлу пам‘ять всіх загиблих Героїв, бо смерть, вона обійме кожного, рано чи пізно.
А сьогодні, якщо ти читаєш це, значить життя триває.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 185

Не Київ.
Ранок – сто вісімдесят п‘ятий.
Настрій – Варшава
Місяць – зустрілися.
– Ед, береш картоплю, м‘ясо, капусту, томати, трішки зелені, сметани, і отримуєш найсмачніший у світі…
– soup?
– ні, БОРЩ! 🙂
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 184

Не Київ.
Ранок – сто вісімдесят четвертий.
Настрій – готуємося до вечірніх музичних подій.
Місяць – буде цікаво, слідкуйте.
Іноді три хвилини спричиняють великі зміни.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 183

Не Київ.
Ранок – сто вісімдесят третій.
Настрій – довгий шлях попереду.
Місяць – працювати, працювати, працювати.
Відео зняте мною в переддень Дня Незалежності на Хрещатику, в моєму рідному Києві.
Коментувати немає смислу, українці і так все зрозуміють: що співають, де співають і в які часи все це звучить.
Не засуджую.
Вони так виховані.
Вони так звикли.
Але, якщо на проблему закрити очі, вона не зникне.
Тож працювати, працювати, працювати.
For English speaking people: on the central street of the country, at the time when the destroyed russian equipment is brought to the “parade”, a russian prison song is sung from the balcony opposite.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 182

Не Київ.
Ранок – сто вісімдесят другий.
Настрій – День Незалежності.
Місяць – все буде Україна!
З Днем Незалежності, Народе мій любий.
Ми є!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 181
Київ.
Ранок – сто вісімдесят перший.
Настрій – День Прапора!
Місяць – стоїмо, б’ємося, перемагаємо!
Вітаю з Днем Прапора всіх, у кого жовто-синє серце!
Цей стяг, цей символ дає нам сили боротися!
Цей стяг здійметься над Херсоном, Мелітополем, Маріуполем, Севастополем, Донецьком і Луганськом!
Інакше не буде.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 180

Київ.
Ранок – сто вісімдесятий.
Настрій – Київ готується.
Місяць – прапор незалежності.
Украіна готується до Дня Прапору і Дня Незалежності.
І це будуть найсимволічніші два дні в нашій новітній історії.
Ще ніколи не відчував такої важливості цих дат. І такої тривоги.
Хоча впевнений все буде Україна!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 179

Київ.
Ранок – сто сімдесят дев‘ятий.
Настрій – вітаю з перемогою.
Місяць – козак повернувся.
Якось зберуся і напишу окремий текст про Усика. Він та його шлях – це архетип і втілення історичного шляху всього українського народу.
Він – наше дзеркало.
Чому? Потім поясню. Довго писати 🙂
А покищо вітаю козака з перемогою і поверненням до духовних витоків.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 178

Київ.
День – сто сімдесят восьмий.
Настрій – велике діло.
Місяць – космос трішки наш.
Забув написати.
Народний супутник що реалізували фонд Притули і МО – це пекельно круто.
Впевнений нам повідомили про це трішки із запізненням. І точні влучення в Криму протягом останнього місяця – це вже робота по даним «крижаного ока».
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 177

Київ.
Ранок – сто сімдесят сьомий.
Настрій – горить палає.
Місяць – далі буде 🙂
Як вам нічний багабум?
Каміння з неба, правильні рускі і всіляка така хопчато-бумажна бавовна…
Просто цікавлюся, не злорадствую ))))
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 176

Kyiv.
Morning – one hundred and seventy six.
Mood – pending.
Month – cotton bagaboom soon.
The occupiers and their henchmens get used to living in fear and neurosis.
Ukrainian psychotherapists prescribe HIMARS and diversions.
After that, the occupants become correct and are cured, forever.
Glory to AFU
Glory to Ukraine.

День 175
Не Київ.
Ранок сто сімдесят п‘ятий.
Настрій – він все відчував.
Місяць – День Народження Кузьми.
Він кинув пляшку в океан, і пішов… раптово, як великі.
В тій пляшці для нас – десятки пісень, смисли, ідеї, правда, справедливість і не справедливість життя, його алегорії та метафори.
Кожен знаходить в ній щось для себе. Особливо коли важко, там слова, які лікують.
Він був не ідеальним, як і кожна людина.
Не зі всіма його піснями я згоден.
Але він мав силу і талант не лише оспівувати життя, як воно є, без замовчувань, а й реготати йому в лице.
За простою мовою Андрія ховалося глибинне розуміння світу.
Андрій був Першим украінським артистом для мене.
І залишається.
«Люди як кораблі» звучать в його пам‘ять з кожної сцени.
З Днем Народження, Андрійку!
Ще зустрінемося.

День 174
Kyiv.
Day – one hundred seventy fourth.
Mood – more than expected 🙂
Month – Crimea is Ukraine.
Explosions in occupied Jankoy (Crimea) this morning.
Well done 😉

День 173
Київ.
Ранок – сто сімдесят третій.
Настрій – влучні слова із Казахстану.
Місяць – розкласти по поличкам.
Сьогодні хочу поділитися дуже влучним дописом Ainash Kerney:
“О евровизах и русских либералах.
После озвученного Зеленским предложения об отказе в евровизах россиянам ему ставят в упрек его прежний призыв к россиянам покидать рф. Либералы, не уподобляйтесь росспропаганде и не делайте вид, что вы не понимаете, что между его двумя призывами полгода страшной войны, Буча, Ирпень, Мариуполь, Оленевка, массовые убийства и захоронения, насилие детей, женщин и стариков и многое другое. Кто вам сказал, что это никак не отразится на отношениях между народами?
Украинцы соблюдают международные нормы в отношении военнопленных, и этого достаточно для испытания их разумности и эмоциональности. Вы не можете требовать от украинцев большего.
Что касается отказа в визах основной массе россиян, то достаточно посмотреть на их поведения во многих странах, чтобы понять, что они сами не осознают и не изменят своего возмутительного поведения и пора просто указать им на дверь. О них нечего говорить, их надо приводить в разум.
Теперь о русских либералах. Где ваша эмпатия и деликатность? Страшно смотреть на то, как вы долгие месяцы пытаете украинцев своими вопросами. Так и вижу картину: украинец, умирая, истекает кровью, а над ним склонились русские интеллигенты, журналисты и вопрошают: как вы думаете, когда мы снова станем братьями? Вы же понимаете, что культура тут не при чем? Вы же любите/уважаете Пушкина, Чайковского и далее по списку? А зачем вы сносите русские памятники? Вы же не будете убирать из школьной программы русский язык?
Эти вопросы есть свидетельство непонимания всего трагизма происходящего, непонимания того, что эти вопросы есть не только непростительная черствость, но и проявление имперского мышления. Какое дело россиянам до памятников, культуры, языков других стран? Почему они считают уместным задавать подобные вопросы? Даже журналистам типа прогрессивного «Дождя» необходимо объяснять, почему для кого-то нежелательны (если не сказать больше) памятники в виде советских танков в стране, которая в свое время подверглась советской оккупации.
Эти вопросы и требования были возмутительны вчера, а сегодня просто вызывают оторопь. Проявите деликатность, в конце концов, если вы до сих пор не поняли, что это не ваше дело решать, каким памятникам быть в других странах, какие книги рекомендовать своим детям, какие дисциплины изучать в школах. Я уже не говорю о том, что рф развязала войну и угрожает всему миру, что в рф запрещают образование на родных языках для коренных народов, проживающих на своей территории.
Русские либералы согласны, что Буча, Ирпень и др. – это ужасно, но «ведь еще есть русская культура». Вот давайте сейчас успокоим россиян, которым будет закрыт путь европейские страны, что «зато у них есть их прекрасная культура». Разве наличие «великой культуры» не достаточная компенсация потерянным прогулкам по европейским улочкам и аутлетам? Ах, это другое? Тогда почему вы решили, что для украинцев и всего мира русская культура – достаточный «перевес» массовым убийствам, угрозам уничтожения, оскорблениям народов, а также пропаганде войны, массовому хамству многочисленных, буквально заполонивших мир русских туристов и «колбасных» эмигрантов?
Санкции, отказ в евровизах россиянам – это и есть ответ на вопрос о том, смогут ли между миром и рф восстановиться прежние отношения. Дело не в сроках (годах или десятилетиях), а в пути, который надо будет пройти русским. И отказ в визах подавляющему числу россиян – лишь один из шагов на этом пути.
Русские либералы все эти месяцы обсуждали, через что пришлось пройти Германии, прежде чем она вернулась в европейскую семью. Теоретически они соглашались с необходимостью для народа извлечь уроки, проработать этот опыт, по-новому взглянуть на свое прошлое и настоящее. Но вот дошло до самого дела – отказ в евровизах как часть «излечения». И русские либералы в большинстве своем (есть уважаемое исключение) не согласны. Почему? Что случилось? Разве не вы говорили о необходимости демилитаризации, депутинизации, десталинизации, декоммунизации, деколонизации и т.п.? Этот процесс начался. Просто не так, как вы его себе представляли в каком-то туманном будущем, когда вы придете к власти. Он начался по решению других стран и народов, которые не желают ждать, они вынуждены защищаться уже сегодня.
Русские либералы должны объяснять россиянам, что отказ в евровизах – это и есть путь к тому, чтобы через 10-20 лет русские вернулись к остальному миру в приемлемом для мира качестве. Немцы прошли этот путь и испили свою чашу покаяния и вины. Но к пониманию и принятию этого они шли несколько лет, через внутреннее сопротивление, нежелание/неготовность признавать вину, коллективную ответственность, необходимость переосмысления всей нацией своей истории, психологии, претензий, отношения к другим народам и т.д.
Чем скорее русские начнут этот процесс, тем скорее пройдут этот путь. Если ждать самостоятельного созревания русских до мысли о вине и ответственности, то этого вообще может не произойти. Этого понимания сегодня нет даже у большинства прогрессивной части российского общества.
Чем аргументируют свое несогласие русские либералы?
Тем, что Запад покупает нефть. Это, действительно, так, но Запад и перекрыл рф возможность использовать получаемые миллиарды долларов на покупку технологий и пр.
Тем, что Украина пропускает эту нефть через свою территорию. Да, это так, но Украина не может перекрыть доставку закупленную другими государствами нефти, потому что зависит от военной и гуманитарной помощи и поддержки других стран. Иными словами, Украина соблюдает взятые на себя обязательства и договоренности, несмотря на войну.
Русские либералы сравнивают себя с гонимыми из Германии евреями. Тут уместнее говорить о дискриминируемых нацменьшинствах, которых превратили в пушечное мясо, щедро бросаемое метрополией в топку войны, прежде доведя их до нищеты и потери своего языка, культуры, идентичности (ни в коей мере не оправдываю их участия в войне на стороне рф, но это не отменяет факта русского шовинизма и даже геноцида в отношении малочисленных народов).
Еще упоминаются афганцы, которым Запад не отказывал в эмиграции. Снова некорректное сравнение. Во-первых, афганцы воевали за свою свободу много поколений (фактически полтора столетия), во-вторых, в этом есть вина западных стран и они платят по своим счетам в отличие от рф, десять лет уничтожавших афганцев (упреждая встречные упреки, скажу, что Қазақстан выделяет стипендии для афганской молодежи).
Да, среди русской эмиграции есть сознательные противники войны и путинского режима. Сколько их? 10 тысяч? Им не грозит выдворение, т.к. есть положения о политических беженцах. Но что они делают сейчас? Они прикрывают собой остальные 5 или 7 миллионов россиян, которые просто бегут от неудобств, еще вчера вожделенного совка и железного занавеса. Чем они заняты? Если они убежденные противники войны, то они могли бы взять на себя помощь 3-4 миллионам украинских беженцев, помощь жильем, работой, питанием, тем самым сняв с принимающей страны часть забот. Нет, они вольно или невольно создают трудности для украинцев в поиске жилья и работы.
Часто упоминают 170 тысяч айтишников, которые покинули рф, якобы чтобы не служит режиму путлера. Давайте будем откровенны, они выехали, потому что не смогли бы там работать по многим другим причинам, в т.ч. техническим. 170 тыс. человек – это целая армия якобы антипутинцев. Где они? Чем занимаются? Взламывают сайты, медиаресурсы и пр.? Обнаруживают информацию о военных преступниках? Отслеживают маршруты и места депортации полумиллиона украинских детей? Наконец, собирают в помощь Украине по 100 долларов ежемесячно? 17 млн долларов в месяц в помощь украинским беженцам – заметное подспорье. Так чем они заняты? Судя по приехавшим в Қазақстан, они занимают рабочие места местных специалистов, получая при этом немало преференций (благодаря послушным фбс псевдоказахским чиновникам). О здоровой конкуренции нет и речи, достаточно сравнить уровень цифровизации в Қазақстане и рф. Проникнув в наш АстанаХаб и другие места, чем они помогают Украине или борются с путинским режимом? У нас есть подозрения в том, что они как раз помогают рф.
Русские либералы говорят о том, что возврат в рф айтишников и других мужчин призывного возраста закончится тем, что они будут призваны в армию и в итоге пойдут воевать против Украины. А как это вяжется со словами о том, что они – против войны? Разве они, продвинутые, не должны противиться призыву и всей молодежью страны создать антивоенное сопротивление? У них для этого достаточно мозгов, технических и информационных средств. Это – не маргиналы из обнищавших деревень, не зэки, не 50-летние «ветераны».
Почему говорят о том, что Кремль получит поддержку в виде айтишников? Разве они – не убежденные антипутинцы? Ну, так вот пусть и покажут на деле, что они против войны. Акции гражданского неповиновения никто не отменял. А пока они – просто отсиживаются в безопасных местах в ожидании, что кто-то приведет в порядок их страну.
Русские либералы грозят, что из вернувшихся из эмиграции мужчин путлер создаст войска. Мы тоже так думали, и поэтому все эти месяцы терпим их в Қазақстане, хотя они для нас – явная угроза. Но от того, что они тут попивают пивка, поют в караоке военные песни и т.д. война не прекращается. Она продолжается ценой жизней нацменьшинств. А потенциальные русские солдаты отсиживаются у нас, создавая риски на фоне экспансионистских угроз Кремля. Мы даже не знаем, какой подрывной деятельностью они здесь занимаются. Их уже более 200-250 тысяч (вероятно, больше). Это примерно 100-150 тысяч мужчин призывного возраста. Зачем они здесь? Почему рф, испытывая нужду в солдатах, позволяет им заполнять нашу страну?
Почему, по мнению русских либералов, невыдача евровиз россиянам будет их сплачивать вокруг путлера? Странная логика. Напротив, они должны будут бороться за возможность жить, учиться, путешествовать в открытом мире. Иначе получается, что их несогласие с путлером надо покупать евровизами? Т.е. Европа должна поступиться собственным неудобством, а то и рисковать, чтобы россияне не поддерживали путлера? Не много ли требует для себя россияне? А где своя позиция, искренняя, не поддержанная преференциями? А если завтра им заплатят за войну, и они будут за нее? Разве собственная свобода в своей стране – не достаточный бонус?
Либералы говорят о том, то фашизм может быть уничтожен только извне. Может быть, так. Но кто будет это делать? Кто должен будет заплатить своими жизнями за освобождение рф? Украинцы? Европейцы? Американцы? Никто не хочет умирать за вашу свободу. С какой стати, когда сами россияне предпочитают безопасность за пределами рф? Украине достаточно, чтобы между ней и рф был железный занавес, и чтобы рф впредь не могла угрожать целостности Украины, влиять на ее внутреннюю и внешнюю политику.
Если все способные к сопротивлению, разумные россияне эмигрируют, то кто будет готовить перемены внутри? Снаружи они не придут. И тут русские либералы совершают ошибку, не понимая, что инициативы некоторых стран по отказу в визах россиянам есть помощь, ускорение процесса.
И да, реакция Кремля – последнее, что волнует в этом вопросе европейцев.
Зеленский пошел на поводу антифашистов? И правильно сделал. Сторонников его предложения называют популистами, а само решение – популистским. Популизм – не всегда плохо. Иногда это – просто разумное, обоснованное решение избирателей, т.е. большинства, которое и должно определять политику государства или его отдельные решения. Но в данном случае требование отказа россиянам в визах – не популизм, а вынужденная защита.
Страны Балтии, Чехия, Польша и другие, возможно, более радикальны в отношении к рф. Это понятно. Они имеют трагический опыт и оккупации со стороны рф, и существования под ее «руководством». Это и есть долгий исторический опыт отношений. И народы им руководствуются, извлекают уроки, так сказать. Кроме печального исторического опыта и территориальной близости к рф, у этих стран есть другие факторы, которые им необходимо учитывать: небольшая территория и численность население, Для них 100 тысяч россиян-эмигрантов – критическая ситуации сродни русской оккупации под видом переселения времен ссср.
Не думаю, что те, кто борется против режима путлера и войны, лишаться права пребывать в странах Европы. Но это не значит, что в довесок к этим условным 10 тысячам миллионы остальных россиян должны иметь возможность жить, путешествовать в странах, которым их государство грозит уничтожением.
Чем не нравится либералам эта инициатива? Ведь это примерно то же самое, что предлагал Каспаров с хорошими/плохими русскими. Просто теперь хороших/плохих будет определять не русская либеральная эмиграция, а каждая страна самостоятельно. И это правильно, они не нуждаются в указаниях, кого впускать в страну, а кого- нет.
Именно русские либералы должны поддержать эту идею, и сотрудничать с такими странами, для введения персональных санкций продвигая список активных сторонников, строителей, пропагандистов режима, собранный командой Навального.
Отказ в визах – это наложение на россиян коллективной ответственности. Они могут не соглашаться. И оставаться в своем положении, со своим правотой. Когда немцы платили по счетам коллективной ответственности всем народом, русским и другим народам это казалось вполне справедливым. Что теперь изменилось? Будьте объективными.
Зеленский правильно делает. Проси верблюда, – дадут хотя бы барана.
Но, главное, это заставит отрезветь русских за рубежом. Страх депортации заставит их умерить свой милитаризм и отвечать за свои слова. А либералов не повторить ошибки русской эмиграции 1920-х годов.
И еще. Русские либералы говорят: мы помогаем Украине. Нет, мы все помогаем, прежде всего, себе. И добиваемся каких-то перемен к лучшему за счет Украины, ее руками, ее жертвами. Мы ей должны, а не она – нам. Требовать от нее понимания, уступок, милосердия, помощи – безнравственно. Ей достаточно испытаний и напряжения всех своих сил.
О чем молчат русские либералы? (продолжение следует)”
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 172

Київ.
Ранок – сто сімдесят другий.
Настрій – даст іст гуд 🙂
Місяць – німець став на службу.
Слобожанщина передала в 130 Батальйон територіальної оборони міста Києва металевого коня. Дякуємо харків’янам з благодійного фонду «Ти потрібен», Юлії Фандецькій, та компанії DevPace за новий мікроавтобус.
Буде працювати!
Так переможемо.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 171

Київ.
Ранок – сто сімдесят перший.
Настрій – а пам‘ятаєш?
Місяць – війна з московитами триває століттями.
Коли мене питають: а чи готувалися ви до війни?
2014 рік. Донбас.
Фейсбук нагадав.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 170

Не Київ.
Ранок – сто сімдесятий.
Настрій – День Молоді.
Місяць – не дорахуємося багатьох.
Скільки молодих, сильних відважних пішли за покликом серця в це горнило війни. Не буду лізти в цифри, але ми після перемоги не дорахуємося багатьох.
Кращих, світлих, незамінних.
Тож пам‘ятаймо, якою ціною дається Незалежність і Свобода.
І якщо у цих категорій є вік, то він молодий.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 169

Не Київ.
Ранок – сто шістдесят дев’ятий.
Настрій – з Америки з любов’ю.
Місяць – у нас з’явиться ще 2 ПНВ
Декілька днів тому в Філадельфії відбувся крутий благодійний концерт.
Зібрали вагому суму для підрозділу!
Тепер у 130 Батальйону буде можливість евакуйовувати поранених вночі, з вимкненими фарами.
Виступали на концерті моя кохана Olena Topolia (Alyosha), LaRose Anjue, Vasiliy Bondarchuk а також танцювальний колектив «Nadiya»!
Дякую всім Артистам за підтримку.
Дякую за організацію і зусилля від кожного:Central Jersey Donation Center
Andryi Melnyk,
Max Solodkiy,
Stanislav Nemoy,
Denys Ursu,
Oksana Tabaka,
Nadiya Lemega.
Дякую за донати:
American Ukrainian Relief Association “AURA”
PILIP CUSTОMS
Myhailo Richnyak
А ще Yulian Chaplya подарував хороший дрон для 130 батальйону!
Окрема велика подяка за потужну допомогу родині Тараса і Марійки Цяпа а також спонсорам і партнерам події – Royal Passage Restaurant, JCC Kleinlife, UKIE Radio.
І, звичайно ж, дякую щиро всім, хто придбав квитки прийшов на цей захід!
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 168

Не Київ.
Ранок – сто шістдесят восьмий.
Настрій – кримкурорт
Місяць – ніхто не вийде із води сухим.
Добре, дуже добре хтось влучив по окупованій Новофедорівці.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 167

Не Київ.
Ранок – сто шістдесят сьомий.
Настрій – не забувати.
Місяць – Міжнародний день корінних народів світу.
Крим – це Україна!
Киримли, наша з вами спільна вирішальна битва проти окупанта ще попереду.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 166

Не Київ.
Ранок – сто шістдесят шостий.
Настрій – шо ви там?
Місяць – та всім страшно, бо це не кіно.
«Батя» рятував наших дітей в інфекційному. Три роки тому.
Пам‘ятаю, як намучилися тоді з коханою, коли у дітей температура 40, рвота і нічого на допомагає.
За два тижні відділення «Баті» поставило малечу на ноги.
На війні «Батя» також рятує дітей.
І дорослих хлопчиків, і маленьких, прикриваючи собою їх важке, але відносно мирне життя в тилу.
Хоча офіційно в роті його посада не медик, проте, всі знають, що «Батя» знає як зробити так, щоб вижити.
От дивиться «Батя» на всіх нас, і ніби питає: шо ви там, брадяги, страшно?)))))
Страшно, «Батя», страшно. Але хто, якщо не ми….
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 165

Київ.
Ранок – сто шістдесят п‘ятий.
Настрій – дорослі – дітям.
Місяць – маленьких і великих людей.
Зловив мене великий дядько Milos Pospisil, налякав, і вручив 1000CAD для діток 130 Батальйону.
Був вимушений взяти, бо відмовляти дуже небезпечно ))))
Дякуємо Project Volya і UFAM – Ukrainian football association of medical doctors
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 164

Київ.
Ранок сто шістдесят четвертий.
Настрій – Amnesia international.
Місяць – коли все про них стало зрозуміло.
Там, до речі, окупант мінує Запорізьку Атомну Електростанцію, прямо зараз.
Сліпі лівацькі потвори, агенти путіна з Amnesia International нічого не хочуть сказати з цього приводу?
Чи їх бентежить лише те, як ми захищаємо Батьківщину?
Немає слів….
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 163

Not Kyiv.
Morning – one hundred and sixty-third.
Mood – hello from hazy tomorrow.
Month – premiere!
Hello (English version) – Official music video: https://youtu.be/YTS8oXf_QVE
The English version of the song Hello was created at the same time with Ukrainian. It was created with our foreign friends and colleagues Piotr “Dziki” Hancewicz, Łukasz Rychlicki, Grzegorz Stech, Oles Kalmuk. And in the beginning the main idea was about planet Earth. This is our home and we need to protect it. But new reality gave us new senses. And through the war we changed lyric, right on the frontline where we have lived all emotions of this period.
And now the song and the music video take on completely different meanings, which we want to share with the world. This song should say the loudest words about peace, and about the irreversible consequences that war will cause if humanity does not stop. With the deep conviction that this experience is close to every person on our planet, to every person who wants life to overcome the death. We wrote this song as an appeal to humanity. And we are sure that humanity will hear it.
In August 2022, the song will feature in BBC International Service documentary about Antytila and the war in Ukraine “Frontline – Frontman”. The film will be released on the special iPlayer platform, as well as on the BBC News channel.
Glory to the Armed Forces of Ukraine!
Glory to Ukraine!

День 162

Не Київ.
Ранок – сто шістдесят другий.
Настрій – все повернемо!
Місяць – спогадів з мирного життя.
Є в музеї гурту Антитіла плакат, подарований Херсонськими дітьми після крутого концерту у 2020 році.
На плакаті дитячі долоньки й цитати з наших пісень.
Херсон це Україна!
Окупація – тимчасова.
Тримайтеся, любі, поборемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 161

Не Київ.
Ранок – сто шістедят перший.
Настрій – відкрити очі.
Місяць – про ботів і людей.
Про війну в головах.
Кажуть цією ботофермою, яку накрило СБУ керував росіянин.
Не здивуюся, якщо це дійсно так.
Головне завдання ботоферми – створити в соціальній мережі ілюзію масової точки зору на будь-яке питання, надути бульбашку ненависті, спонукати до агресивних дій, висновків, коментарів. Зачепити примітивні агресивні рівні свідомості й підсвідомості саме реальних, живих людей, які читають коментарі.
А ще… розпалити ворожнечу, використовуючи наймерзенніші маніпулятивні інструменти впливу на психіку.
Конткретно сьогодні це робиться з однією метою: підірвати авторитет політичного керівництва й тих, хто публічно підтримує його.
Ботовод – це пішак в системі.
Це жива людина, яка керує 200+ аккаунтами. Апаратно це виглядає як велика материнська плата у яку вставлено сотні карток мобільного оператора. І під цей девайс розроблено спеціальний софт, в якому ботовод легко перемикається з одного акаунта на інший.
Плюс є ще копірайтери які пишуть тексти по заданій повістці й просувають певні наративи. Ці тексти потім беруть в роботу… ботоводи.
І бомбардують однотипними коментарями і картинками соціальні мережі.
У більшості таких бот-акаунтів 240+/-друзів, серед яких 80% таких самих ботів, 10% різних Лідерів Думок, ну і 10% зальотних живих людей.
Звідки я це знаю?
Є у однієї авторитетної агенції на Дмитрівській black back office 🙂
Після чергового маскараду ботів на моїй сторінці пару років тому, вони люб’язно привідкрили мені завісу у це задзеркалля. Щоб допомогти.
Зауважу, я ніколи не дозволяв собі атакувати «певну політичну партію» своїм невеликим, але, все ж таки, впливом на людей.
Проте, «певна політична партія» останніх два роки не відмовляла собі у задоволенні поливати брудом мене, Антитіла, використовуючи саме такі безликі ботоферми.
Це відбувалося щоразу, коли я підтримував владу у її правильних, позитивних починаннях.
Які, в першу чергу, я особисто вважав правильними, не потребуючи чужих, пережованих як жвачка висновків і експертних думок.
Боти – це здебільшого аватарки жіночок років 50+ які схожі на вчительок.
Від їх імені строчили однотипні маніпулятивні коментарі, під моїми публікаціями та публікаціями гурту Антитіла. Вони публікували одні й ті ж огидні мемчики з інтервалом в 5 хвилин, писали тупо однакові зневажливі, образливі тексти, або ж «відписувалися» від мене, не будучи підписаними, обов‘язково залишаючи коментар про факт відписки)))
Коли я блокував когось із цих ботів, щомиті виринали нові жіночки з ідентичними коментарями. Ботоводи навіть не заморочувалися з креативом.
Примітивно, тупо, топорно.
Боти «однієї з політичних сил» це найогидніша річ з якою я стикався в інтернеті.
Все було настільки поверхнево, неприкрито і криворуко, що у мене часто виникало питання як можна бути такими недолугими, щоб давати на ось це гроші.
Бо схема була примітивна як дошка.
Доходило до абсурду.
Пам‘ятаю, як під однією з публікацій я видалив вісім!!!коментарів таких ботів з одним і тим самим текстом: «крутиться Тополя як ЗЕЛЕНА гадюка на сковорідці» ))))
Підсумовуючи.
Дякую СБУ за якісну роботу.
Надіюся що сядуть надовго всі причетні до цього скотства.
Але реальність така, що прийдуть нові ))) на жаль.
Не хочу розчаровувати, але сьогодні на службу чорного політичного піару виходять… нейромережі.
Скоро бота буде неможливо відрізнити від живої людини.
І це не жарт.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 160

Не Київ.
Ранок – сто шістдесятий.
Настрій – на ножі.
Місяць – нарив лопнув.
Потворне чудовисько, фурункул на тілі людства з усього розмаху налетів на українські шаблюки.
І лопнув.
Гній, кров, брехня й амбіції зліплені з лайна, весь рускій мір, все виплеснулось в очі Європі. Європа, стираючи із себе смердюче месиво, досі відмовляється вірити у те, що монстр поруч, монстр на порозі.
Проте, чудовисько вустами запасного президента медвєдєва вже прямо заявляє, що Казахстан, Грузія будуть наступні, що це не держави зовсім, а просто помилки історії, і що кордонів у руского міра немає.
Новий фашизм, а точніше рашизм визрів і набрав сили на грошах Європи.
Проводячи паралелі з другою світовою війною, доходиш висновку, що старий світ погано засвоїв історичні уроки.
Ми також не відмінники, але… читай перший абзац.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 159

Київ.
Ранок сто п’ятдесят дев‘ятий.
Настрій – God save the Queen!
Місяць – ще походимо по морю.
Британія передасть декілька військових кораблів Україні.
Навчання екіпажів тривають.
Добре, дуже добре 🙂
Дякуємо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 158

Не Київ.
Ранок – сто п‘ятдесят восьмий.
Настрій – «я ж просто маленька людина»
Місяць – завжди бісила така позиція, з неї навіть іронізуємо в нашій пісні «Кіно».
Позиція слабких, інфантильних позбавлених мрій людей.
Запам‘ятайте, викарбуйте на серці, кожна людина – це душа, космос, безмежність бажань і можливостей, абсолютно унікальна, неймовірна, неповторна частинка єдиного Всесвіту!
Саме тому людське зло не має меж, як і людське добро.
Сьогодні хочу розказати про Даву, Давида, Дейва David Aranovsky.
Це мій товариш, унікальний у своїй суті.
Всі його проекти в IT масштабніші за контекст країни і випереджають час.
Коли розпочалася війна Давид, використовуючи власні зв‘язки по всьому світу, знайшов і привів до дверей МО десятки постачальників амуніції, зброї, на мільйони одиниць. У мене досі зберігається вражаючий файл на двісті сторінок з доступним для закупівлі озброєннням від маленьких підводних чи повітрянмх дронів, до…. авіаносців.
Коли ця робота була зроблена, він запитав у мене про медицину.
І знаєте що?
СТО ТИСЯЧ ОРИГІНАЛЬНИХ ІЗРАЇЛЬСЬКИХ БАНДАЖІВ SICH-Bandage вже передано в Збройні Сили України!
Безкоштовно.
Всі витрати покрили партнери Давида по проекту – Ukrainian World Foundation.
Шаленими темпами, поза чергою, Oleksandr Gadomskyi та Eddy Vershilovsky виробили ці незамінні на полі бою девайси.
З логістикою і доставкою допомогли Яніна Ковалевська та Віталій Ковалевський.
100000 бандажів це тисячі врятованих життів!
Ось такі «маленькі люди».
Тегніть, будь ласка, подякуйте кожному.
Це вчинок!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 157

Не Київ.
Ранок – сто п‘ятдесят сьомий.
Настрій – кейс Гуттереша.
Місяць – гомеопатична ООН.
Колись суміш жалюгідності, профанації й формальності називатимуть одним терміном – гуттереш.
Казатимуть: та він гуттереш, хіба не видно?
А ще перестануть казати: та це все до одного місця…
Або: як мертвому припарка все що вони роблять…
Казатимуть просто: та вони ООНять, хіба не видно?
Скільки дипломатів вищої проби зараз затуляють очі від сорому, від того сорому який вони відчувають, спостерігаючи «роботу» ООН і ляпаси від країни-терориста які сипляться по щокам генсека Гуттереша.
А нам своє робити.
Слааа ЗСУ!
Слава Україні.

День 156

Не Київ.
Ранок – сто п‘ятдесят шостий.
Настрій – які ж вони нелюди.
Місяць – які ще докази потрібні для визнання росії державою-терористом?
Генеральний штаб ЗСУ:
Збройні сили російської федерації здійснили прицільний навмисний артилерійський обстріл виправної установи в населеному пункті Оленівка, Донецької області, де утримувалися в тому числі і українські полонені. Російські окупанти переслідували, таким чином, свої злочинні цілі – звинуватити Україну у скоєнні “воєнних злочинів”, а також приховати тортури над полоненими і розстріли, які здійснили там за наказами окупаційної адміністрації та командування зс рф на тимчасово окупованій території Донецької області. Наслідки обстрілу уточнюються.
The armed forces of the russian federation carried out a targeted artillery shelling of a correctional institution in the settlement of Olenivka, Donetsk oblast, where Ukrainian prisoners were also held. In this way, the russian occupiers pursued their criminal goals – to accuse Ukraine of committing “war crimes”, as well as to hide the torture of prisoners and executions, which they carried out there on the orders of the occupation administration and the command of the armed forces of the russian federation in the temporarily occupied territory of the Donetsk oblast. The consequences of the shelling are being clarified. (English below)
За інформацією командувача Ракетних військ і артилерії Командування сухопутних військ ЗС України, по району населеного пункту Оленівка Збройні Сили України ракетних і артилерійських ударів не завдавали.
Ракетні війська і артилерія ЗС України, завдяки отриманій від країн-партнерів високоточній зброї, завдають винятково точних ударів тільки по військових російських об’єктах.
Збройні Сили України в повному обсязі неухильно дотримуються принципів та виконують норми міжнародного гуманітарного права, ніколи не вели та не ведуть обстріл цивільної інфраструктури, тим більше місць, де ймовірно утримують військовополонених побратимів.
Російський ворог продовжує свої пропагандистські методи ведення інформаційної війни з метою звинувачення Збройних Сил України в обстрілах цивільної інфраструктури та населення, приховуючи цим власні підступні дії. Відтак, такі заяви про нібито обстріли цивільної інфраструктури та населення з боку Збройних Сил України є відвертою брехнею та провокацією, відповідальність за яку несе росія – країна-агресор, окупант і спонсор тероризму.
According to the commander of the Missile Forces and Artillery of the Land Forces Command of the Armed Forces of Ukraine, the Armed Forces of Ukraine did not launch missile and artillery strikes in the area of Olenivka settlement.
Missile troops and artillery of the Armed Forces of Ukraine, thanks to the high-precision weapons received from partner countries, deliver extremely accurate strikes only on russian military objects.
The Armed Forces of Ukraine fully adhere to the principles and fulfil the norms of International Humanitarian Law, have never conducted and are not conducting shelling of civilian infrastructure, especially places where fellow prisoners of war are likely to be kept.
The russian enemy continues its propaganda methods of conducting an information war in order to accuse the Armed Forces of Ukraine of shelling civilian infrastructure and the population, thus hiding its own insidious actions. Therefore, such statements about the alleged shelling of civilian infrastructure and the population by the Armed Forces of Ukraine are outright lies and provocation, the responsibility of which is borne by Russia – the aggressor country, the occupier and the sponsor of terrorism.
#stoprussia #StandWithUkraine
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 155

Не Київ.
Ранок – сто п‘ятдесят п‘ятий.
Настрій – історична місія.
Місяць – просто нагадую.
кремль вкрав у нас Русь.
Але Русь – це ми!
Київ поверне те, що належить йому споконвіків.
З Днем Державності України, браття і сестри!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 154

Не Київ.
Ранок – сто п‘ятдесят четвертий.
Настрій – дизайнери від ЗСУ.
Місяць – коли окупант не зрозумів натяків.
HIMARS завершили ландшафтний дизайн Антонівського мосту. Також внесли свої творчі корективи у залізничний міст трохи вище за течією Дніпра.
Українці результатом задоволені 🙂
Після деокупації все відбудуємо ручками колаборантів і зрадників, на репарації від країни окупанта!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 153

Не Київ.
Ранок – сто п‘ятдесят третій.
Настрій – а що далі?
Місяць – життя після.
Сьогодні Україна дала світу щит.
Воля, відвага, колосальна жертва українців дала Європі шанс і момент приготуватися, посилити оборону.
Ми – бойове її крило, і в єдності з усім демократичним світом ми виграємо цю війну. Питання часу.
А що далі?
Що ми можемо дати світу після?
Я вважаю, прийшов час злету освіти, науки, інновацій і революційних змін в економіці.
Все що ввважається фантастично-футуристичним, має стати реальним в Україні. Зелене світло й ТОТАЛЬНА підтримка мізків та інновацій по всім фронтам, інвестиції в штучний інтелект, розробки в галузі генетики, медицини, аграрного сектору, оборони, crypto, створення екосистеми для IT.
Carpathian IT valley!
Dnipro space valley!
У нас мають осісти й отримати можливість реалізувати себе гіки з усього світу.
Без законодавчих бар‘єрів і бюрократичного болота.
А навпаки! Треба земля й інфраструктура – будь ласка, треба закон – будь ласка, треба економічна зона – будь ласка.
Ми й самі маємо зрощувати майбутніх інноваторів.
Для цього мусимо стати фріками в освіті!
В хорошому розумінні цього слова.
Не боятися бути оригінальними, екстраординарними, рішучими, ризикованими і винахідливими у засобах і методах, адже ми і так взяли забагато часу в борг.
Щоб догнати світ і вийти вперед, хоча б на інч, дюйм, на сантиметр встромити свого козацького носа у майбутнє.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 152

Не Київ.
Ранок – сто п‘ятдесят другий.
Настрій – лий, Боже, лий!
Місяць – вода з неба.
Харківщину заливає дощами.
Творець ніби бачить це пекло російських снарядів, і гасить його.
Дякуємо.
Ми не підведемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 151

Не Київ.
Ранок – сто п’ятдесят перший.
Настрій – без цензури!
Місяць – крові, поту, трофеїв, матюків, перемог, поразок, загиблих і ранених побратимів та, попри все, віри в Перемогу!
Увага!
Відео суворо 18+.
В головній ролі бійці 4, 2, 8 роти 130 Батальйону ТРО, Хоббіт (світла йому пам’ять), декілька правильних рускіх окупантів і… кошеня 🙂
130 Батальйон територіальної оборони міста Києва
Музика – Void VictOr Pryduvalov та Антитіла.

День 150

Не Київ.
Ранок – сто п‘ятдесятий.
Настрій – сон в руку
Місяць – спочатку на Крим
Приснилося що я в Криму з побратимами, спостерігаю організований вихід росіян.
Йшли колонами з бронетехнікою.
Один не витримав, підійшов і питає: а это правда что ваши «три семерки»…?
І тут я проснувся.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 149

Не Київ.
Ранок – сто сорок дев‘ятий.
Настрій – the end.
Місяць – акелла виявися дворовим псом.
Аналізуючи результати поїздки очільника країни-терориста в Іран, кризу в Китаї, ескалацію війни в Сирії, розвиток подій навколо Вірмено-Азербайджанського конфлікту, черговий Рамштайн, події на українському фронті та нові поставки зброї від союзників, хочу висловити свою думку:
путін – все.
Старий плешивий пес – не акелла.
Він ще щкірить пащу, ще може наважитися на свій останній стрибок.
Але єдине місце, куди йому дадуть дострибнути – турецький килимок поруч з Великою китайською стіною.
Жорстоке, цинічне крило світової політики майже півроку спостерігає як українці успішно розвалюють і декласують «другу армію світу».
І воно вже все зрозуміло.
За зброєю, заявами і актами підтримки України, які йдуть під гаслами гуманності й демократичних цінностей, ховаються яструби, для яких путін – лузер, хворий пес, що видавав себе за вовка і зробив фатальну помилку, результатом якої буде крах імперії.
А нам своє робити. Бо на наших очах сходить українське сонце!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 148

Не Київ.
Ранок – сто сорок восьмий.
Настрій – у відповідь (у нас тут своя атмосфера)
Місяць – дивіться.
В українських ЗМІ заговорили за Дементіївку.
Саме це село на Білгородській трасі – точка, яку будь-якою ціною намагаються зайняти окупанти, щоб розвинути наступ на Харків.
З моменту прибуття в Харків у квітні, 130 Батальйон ТРО Києва одразу приступив до виконання бойових завдань на півночі Харківської області. Наші розвідники, протитанкісти, аеророзвідка перейшли під командування Героя України з позивним «Адам».
У травні підрозділи 130 Батальйону зайшли на напрямок Циркуни а також у Дементіївку, Прудянку, зайняли лісопосадки навколо цих селищ. Наступних півтора місяці наш Батальйон утримував крайні, нульові, рубежі цих населених пунктів, відбиваючи майже щоденні наземні атаки ворога, здійснюючи розвідку, коригування артилерії суміжних підрозділів ЗСУ та НГУ, танків, прикриття ротацій, при цьому перебуваючи під постійним артилерійським, мінометним, танковим вогнем.
Під словом «постійним» треба розуміти від сотні до тисячі прильотів ворожих артилерійських і реактивних-касетних снарядів щодоби. Не рахуючи авіанальотів і неодноразового використання фосфорних бомб.
В найкритичніші моменти взводний 9 роти під позивним «Фантом» брав на себе оперативне управління суміжними підрозділами НГУ і регулярних військ ЗСУ безпосередньо на полі бою, по суті, керуючи обороною Дементіївки та відбиваючи піхотні наступи супротивника.
Російські морські піхотинці, з величезною кількістю сил та засобів, згідно радіо-перехоплень не вірили що їм чинив опір батальйон територіальної оборони з Київщини.
За увесь період оборони Дементіївки, 130 Батальйоном було відбито десятки атак, знищено сотні кадрових російських військових 144-ї мотострілкової Дивізії та 80-ї мотострілкової арктичної бригади ВМФ.
Завдяки корегуванню артилерійського й танкового вогню розвідкою батальйону, знищено десятки одиниць техніки, в тому числі два танки, і це лише протягом останніх тижнів.
На жаль, у Батальйону є втрати, є полонені.
Зауважимо, що завдяки відмінній роботі ротних медиків, налагодженій швидкій евакуації та сміливості побратимів, відсоток виживання у підрозділі дуже високий. Наразі Батальйон виведений на планову ротацію.
Запрошую подивитися відео із серії «Харків».
УВАГА! Все подано мовою оригіналу, події – без рожевих окуляр, війна не добирає слів.
Далі буде.

День 147

Не Київ.
Ранок – сто сорок сьомий.
Настрій – панувати у повітрі.
Місяць – бойові гуси в ділі.
Наша аеророзвідка найаеророзвідніша аеророзвідка у світі 🙂 факт.
У війни є очі, і вони з лопатями й на батарейках. В руках Ярослава Пілунського очі стають пекельними.
Слава ЗСУ!
Слава Украіні!

День 146

Не Київ.
Ранок – сто сорок шостий.
Настрій – запрошую.
Місяць – посилюємось.
Раптом у вас є мрія рятувати життя на передовій, наш підрозділ може втілити мрію в життя 🙂
Звертайтеся в особисті повідомлення.
Є потреба.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 145

Не Київ.
Ранок – сто сорок п‘ятий.
Настрій – встигнути все.
Місяць – Ukr-Pol.
Поки був у Києві, попрацювали на студії.
Це фото символізує украіно-польску дружбу й співпрацю на рівні звичайних людей.
Відстані не мають значення, коли є zoom, творчі люди, і бажання зробити щось хороше.
Музика – вібрація Всесвіту, вона вічна.
To rób swoje, swoje, ty rób swoje
Bądź jak w rzece kamień,
Prądy omijają Cię!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 144

Не Київ.
Ранок – сто сорок четвертий.
Настрій – ну що, друзі?
Місяць – підведемо підсумки.
Ну що, як вам реакція Американського Уряду, військових, та й самих республіканців на заяву і звернення Спартц?
До деяких людей хочу звернутися із запитанням: не помічаємо, те, що не хочемо помічати?
Чи відповідь американців на цю провокацію просто не вписується в вашу концепцію зради?
Отож.
Здоровий глузд і аналіз, користуйтеся. І вилазьте з бульбашки, вона шкідлива.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 143

Не Київ.
Ранок – сто сорок третій.
Настрій – докричатися до білорусів.
Місяць – запобігти.
Найбезглуздіший вчинок який вони можуть зробити зараз, це вступити у відкриту війну проти України.
З якої сторони не глянь, всюди – фатальні наслідки для Білорусі.
А ми справимося.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 142

Не Київ.
Ранок – сто сорок другий.
Настрій – приємно.
Місяць – дякувати за підтримку.
Від Ростислав Височан та Департамент військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ отримали допомогу для підрозділу.
Турнікети, хороші декомпресійні голки, оклюзійні наліпки, квадрокоптер, правильні книжки і ще багато різних корисних речей!
Дякуємо!

День 141

Не Київ.
Ранок – сто сорок перший.
Настрій – Вінниця, діти ((((
Місяць – росія держава-терорист.
москва – столиця тероризму.
росіяни – спонсори тероризму.
Терористи мають бути знищені.
Крапка.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 140

Не Київ.
Ранок – сто сороковий.
Настрій – люди, ви серйозно?
Місяць – мазохізм.
У Києві своя атмосфера. Коли замовкли столичні гармати, коли розвіявся горілий запах війни, коли дерева закрили руїни кронами… українці повернулися до улюбленої справи: зрадоньки.
На дивані в Києві я дізнався що виявляяяяяється, закордонні партнери дають нам багато, багаааато зброї!
Все це, перетинаючи кордон, розкрадається особисто Офісом Президента, в якому засів агент росіі, на що однозначно вказує україно-американська сенаторка – Трампістка.
От вона точно знає.
При цьому всьому, Україна якимось дивним чином веде успішну оборонну операцію (мабуть на ножах воюємо, бо всю хорошу зброю крадуть ще на кордоні, а те що є, це лише завдяки волонтерам), при цьому військові отримують заробітну плату від 1000$ до 3000$ в місяць (мабуть влада не в курсі, знала б, вкрала б)
Якось так само собою сталося, що шість пакетів російських санкцій виникли (мабуть це венгри попрацювали) і на черзі сьомий.
Якось самі по собі спалахують склади і штаби у окупанта (то вкрадені HIMARS вдалося повернути на фронт лише зусиллями активістів і волонтерів).
Якось так все стається що готується широкий наступ на південь.
Логіка зради – дуже дивна.
Я її ніколи не міг зрозуміти.
Завжди, коли Антитіла вписувалися у якусь війну проти чиновників і певних владних кабінетів, ми спочатку збирали масу інформації, аналізували, встановлювали причинно-наслідкові зв‘язки. А вже потім піднімали мечі.
Здається комусь дуже пригорає, що Президент виявився не коміком, а Лідером, що «агент росії» Єрмак за 5 місяців війни, спільно з Макфолом спричинив окупантам збитків на сотні мільярдів доларів.
Просто комусь дуже треба щоб та недостатня, повільна, але все ж таки допомога від союзників, стала надходити ще повільніше.
Насамкінець.
Владу потрібно контролювати!
Тримати в тонусі, тиснути!
Критикувати, проте робити це виважено, конструктивно, без підігравань окупанту (нагадаю, у нас війна).
Бо завтра до вашого сина, брата, чоловіка, який зараз на фронті, ДІЙСНО не прийде нова гаубиця, джавелін чи HIMARS, бо європейські чи американські агенти росії «швеці» переконають наших партнерів, що Україна- це другий Афганістан, і зброя нам не потрібна бо «її крадуть». Повірте, для переконання потрібних політиків росіяни гроші знайдуть, а необхідний інформаційний фон ми, нажаль, створимо самі.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 139

Київ.
Ранок – сто тридцять дев‘ятий.
Настрій – Нова Каховка палає 🙂
Місяць – готуватися до фестивалю перемоги.
Колись, до великої війни, в Україні проводився головний фестиваль країни «Таврійські Ігри» у Каховці.
Нещодавно ЗСУ підірвали склади окупантів поруч й однозначно натякають всім нам, що потрібно готуватися до перших після перемоги «Таврійських Ігор».
Емблема вже є 🙂
Трішки адаптована до реалій.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 138

Київ.
Ранок – сто тридцять восьмий.
Настрій – кохаю.
Місяць – жити заради.
Фото на згадку 🙂.
Хтось в USA, а хтось у Харків.
Хорошого польоту кохана Olena Topolia.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 137

Київ.
Ранок – сто тридцять сьомий.
Настрій – напитися музикою.
Місяць – згадати, для чого все.
Поки в Києві, швиденько записав на студії вокали до трьох композицій.
Біля мікрофону згадуєш заради чого вся боротьба.
В нашому випадку, великою мірою, заради того, щоб нескорена Україна звучала своїми піснями й промовляла гучно мовою на увесь світ!
Так і буде!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 136

Київ.
Ранок – сто тридцять шостий.
Настрій – back to reality.
Місяць – Харківські пейзажі.
Пару днів у Києві летять зі швидкістю hyperloop Ілона Маска.
Скоро назад в реальність.
*грає сумна музика*
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 135

Київ.
Ранок – сто тридцять п‘ятий.
Настрій – пишаємося!
Місяць – вітати Головнокомандувача.
Сьогодні День Народження у Федоровича.
Нам пощастило із Валерій Залужний.
Вітаю від гурту Антитіла, бажаю Перемоги і довгих років життя у новій нескореній Україні!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 134

Київ.
Ранок – сто тридцять четвертий.
Настрій – ну чому?
Місяць – Світла пам‘ять.
Сьогодні мала бути публікація іншого змісту. Але помер Боб, наш Бобчик, саундпродюсер і майстер мастерингу…
Раптово втратив свідомість, і все.
У всіх піснях Антитіл починаючи з 2015 року є частинка Бобчика. Вона звучить у кожній ноті.
Він залишається з нами в цих піснях.
Спи спокійно, Бро.
Прощання 8-го липня о 12:00 на Байковому поруч з крематорієм.
Картка дружини Боба:
4149 6293 5626 5033

День 133

Київ.
Ранок – сто тридцять третій.
Настрій – романтичний 🙂
Місяць – обіймати і цілувати.
Скоро побачуся з коханою, вперше.
На п‘ятому місяці війни.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 132

Не Київ.
Ранок – сто тридцять другий.
Настрій – зроблено від душі.
Місяць – заради Перемоги.
«Ми всі допомагали і вклали у ці рамочки часточки своїх сердець…
Хлопчики дуже старалися: спочатку кожен намалював свій орнамент на папері, потім переніс його на відшліфовану наждачкою рамку. Потім затоновували і нанесли на дерево «стейн», аби захистити його від вологи. Тоді вибирали як позначити їх українською символікою (так появився надпис і синьо-жовте фарбування)…
Це була перша спроба Романа і Марка працювати з випалювачем по дереву. З’ясувалося, що то не легко: і наводити лінії, і робити їх різної товщини, зокрема ще й тому, що трохи «припікало» пальчики. Однак вони це зробили! Причому Рома охоче допомагав Маркові.»
Леся Тополя.
Ось так з‘явилися ці дві рамки для фото. Пару тижнів тому я запропонував моїм синам Роману і Марку виготовити щось власноруч, щоб підтримати мене.
За замовчуванням там встановлені фото зі мною, але їх можна поміняти на фото ваших рідних і близьких людей.
Тепер ці два ексклюзивні сувеніри можна придбати у моїх синів.
Як доставити – придумаємо.
Частина виручених коштів піде на підтримку нашого батальйону, а саме на прилади нічного бачення, частина на нові матеріали для поробок, частина – дітям на цукерки 🙂
Стартова ціна – 3$ за рамку.
Пропонуйте вашу ціну в коментарях.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 131

Не Київ.
Ранок – сто тридцять перший.
Настрій – мотивація.
Місяць – артилерія працює.
Мотивація це мега важливо.
У нас тут артилерист, Герой України, який зупиняв колони окупантів під Харковом, мочить біо організмів, як тарганів.
Кажуть, йому не відмовляють в боєприпасах, хоча кількість стволів – хотілося б більше.
Один його син загинув у Луганській області, другий – воює.
Це приклад тієї самої кровної помсти й шаленої люті.
Коли забирають найдорожче, людина стає іншою.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 130

Не Київ.
Ранок – сто тридцятий.
Настрій – як на морі.
Місяць – уявляти.
Вчора в Харкові пройшла повз нас родина, діти в шортах і панамах, мама в парео, платті й з пляжною сумкою.
І така атмосфера одразу, ніби десь, за перехрестям вже море.
От лишень перевдягнутися в шорти, взяти пляжний зонт і самим туди.
Так легко стало на хвилинку…
Слава ЗСУ!
Слава Україні.

День 129
Не Київ.
Ранок – сто двадцять дев‘ятий.
Настрій – бойовий.
Місяць – а ще ми співаємо 🙂
Та ми самі в шоці з того у якому ви шоці.
Без зайвих емоцій взяли Верх на першому ж кроці!
Ми з іншої сталі, у нас інші легенди й медалі!
Ми – руда, нова руда.
Бо все що ви лишили нам – вогонь.
Бо все що зберегли для нас – вогонь.
Бо все що перепало нам – вогонь.
«Антитіла» MLNL.
Слава ЗСУ!
Слава Україні.
День 128

Not Kyiv.
Morning – one hundred and twenty-eight.
Mood – to tell the story.
Month – to hit back.
This report was made by journalists of «Army Inform» almost a month ago.
It all started with Danylo and Viktor accidentally meeting us at a gas station and asking for an interview.
To which I replied, that if you really want to see and feel what is happening around Kharkiv, to understand the essence of our work, you should live with us for at least one day.
At one’s own risk.
They agreed.
After a day they arrived at our position….
How the band “Antytila” at the front destroys the orco-virus.
Many Ukrainians, to put it mildly, are annoyed by a certain category of public figures who joined the ranks of Territorial Defense Forces (TDF) already during the large-scale invasion of russians.
Like, “stars” are being promoted, having no direct relation to the hostilities. To the author’s surprise, despite the widely known military volunteer activity since 2014, some people criticize the band “Antytila” in social networks.
To be frank with myself, I admit: in the family, as they say, there are not without lousy sheep, because there are “chameleons” among the stars-protectors. But somehow it so happened that our mobile press group for two days was not only a witness, but also a forced participant in the combat work of “Antytila” in the battles for Kharkiv. It was they and their comrades who saved the life of my partner, Captain Danylo Ishchenko, whose leg was torn off by an explosion. The russians targeted us with three waves of “arrivals” from the “Vasylok” automatic mortar…
Enemy strike propellers, artillery and “mortar”.
We meet Taras Topolia and Dmytro Zholud purely by chance – at a suburban gas station near Kharkiv. Both we and they were preparing their cars that day for the next departure to combat positions. “Antytila” (Antibodies), as we learned, take part in the battles for the former capital of Ukraine as part of evacuation groups of tactical medics of one of the Kyiv TDF. We agree to work on their positions, coordinating it with the command.
We start from the city in the dark before dawn. Despite the thickening fog, we race through bombed roads at a good speed, barely stopping at roadblocks. We are heading to the positions of several combined units that are struggling to recapture a large Ukrainian village not far from the Russian borders in a special operation. Ukrainians suffer losses almost every day, thank God – mostly wounded.
We arrive at the place in the fog. “Antytila” Zholud and Topolia replace the trio of tactical medics, in which the band’s musician and producer Serhii Vusyk worked out. The guys take turns every other day. After the not-so-ritual “post passed-accepted” procedure, Vusyk and his brother, experienced surgeon Gennady Myasoyedov, give a short interview to military journalists.
… Are you asking what happened during the day? The change was difficult. Yesterday at seven in the morning there were already injured soldiers one of them heavy. Massive shelling of all our positions continued all day, mainly mortars – the enemy was right next to us, on the heights. They also aimed at them, the “takmeds”, when the orks calculated where they would roughly transfer the wounded from the “zeros” for evacuation.
After lunch, six wounded people were brought in at once. They were provided with first aid as soon as possible, transferred to a medical facility by their “paramedic group”. Evacuation logistics in Terbat is built as it should be. The shoulder length of the distance and the speed of delivery of the wounded to the surgical table guarantee the preservation of their lives in the most difficult cases.
… What is the nature of the injuries? We mainly have mine-explosive injuries, shrapnel injuries. The boys said that Russian helicopters fired rockets, cannons, and machine guns at them from close range every three hours. Well, the artillery fires almost non-stop with large calibers. Those a nimals are abundantly covering with lead, ammunition is not spared.
… Qualifications of battalion paramedics? More than enough. The groups include professional doctors, such as Myasoyedov. Hennadiy, in addition, was a volunteer in the “Viterets” rapid medical response brigade in the Anti Terrorist Operation(2014-15). Passed Pisky, Debaltseve, Avdiivka.
“Antytila”, on the other hand, underwent several serious trainings in tactical medicine, shooting and actions on the battlefield. In addition, they were trained in military disciplines by familiar special forces. Since February 24, after participating in the battles for Kyiv, the wounded have been rescued here…
Familiar-unfamiliar idols.
For fans and connoisseurs of the band, I will say this: you do not know him at all. As a matter of fact, I didn’t know him either. I confess: I was expecting some star-studded pranks from the guys, since the behavior of any person, no matter how much he wants the opposite, one way or another, his social status is definitely imprinted.
But the reality was different. In fact, I met mostly seasoned warriors – although Taras thinks otherwise (see the video). You can trust the author as a person who has been through more than one war and knows such things. In front of me were trained, motivated soldiers. At one time, Taras and Serhiy received the rank of officers of the Ministry of Internal Affairs, Dmytro served in the former internal forces. But this is not so important – I myself have seen more than once how professional soldiers in real combat were psychologically broken in half by the first explosions and blood.
Mines and shells were constantly rustling and whistling above our heads. Many of them exploded around the shelter of the “Antytila” evacuation group. Depending on the intensity of the “arrivals”, we talked sometimes outside, sometimes in the basement of a small manor. What is telling is that the boys carefully listened not so much to the sounds of artillery “exits” from the russian side, but to the cars rushing past the yard. They will stop – it means that someone needs rescue. In all units, they know where to find them, and they marked their “tow truck” disguised under a decaying chestnut on the road with a bright label.
… Dmytro told Danylo and us how life brought him together with the band in 2016. He came from Kryvyi Rih to Kyiv in search of “his” musical group. Having a higher education in economics and engineering, he could earn good money elsewhere. But his soul was asking for something else, and then he was satisfied: “Antytila” were just selecting a new guitarist for themselves. At the competition, according to Zholud, many of the applicants were clearly stronger than him. But when he played two songs with the guys, he heard Vusyk’s still memorable words: “I feel like I’ve been playing with you all my life.”
Dmytro says that the war, despite being tragic, also gives funny moments. For example, when they joined TDF, Dmytro joked at first with slight surprise: will they still pay money here, including for military trips? But, having no special savings, but having an unemployed wife and family due to the influx, he quickly appreciated the new financial support for him. And here, near Kharkov, the guitarist finally got rid of the pathological fear of blood that had haunted him for ten years.
… Taras and I talked mainly about the role of Antibody in the war. Believe me, there was not even a hint of pathos in his words. What the hell is the pathos when dozens of mines are exploding next to you and you are anxiously awaiting trouble with your comrades in the front? I will quote some of what he said.
“We are simple guys with simple life, human priorities, material things are not the main thing for any of us. The main thing is simple human happiness, the health of loved ones and relatives, smiles, our yellow-blue flag above our heads. But we also have our own mission. Antytila were creating and will be create in Ukrainian, we must constantly prove that Ukrainians are not third-rate, that we are carriers of a truly precious culture.
Antytila (Antibodies) kill the virus. Razi are a virus. What interests foreigners in our interviews? They want to know whether Ukraine will survive, whether we have the strength and potential for this. In hundreds of interviews, we prove to them that we are heard: we need powerful weapons right now and immediately, that we are strong and capable, and we are not going to lose. I didn’t say “if we win” to any of the foreign media. I always say “when we win” – this is an important emphasis and our message. Razi shouldn’t stand a chance.
Ukrainians, with their energy and stubbornness, introduce new standards into the relations of civilized countries. The key principle here is “I speak, I believe, I do.” This is an antiseptic for canned European rot. I feel this when communicating with foreigners, the media, etc. Because of us, the times have come when famous actors have become prominent politicians, and famous politicians have turned into worthless actors…”
“Antytila” for comrades.
This happened on our second visit to Antytila duty. Around one o’clock in the afternoon, the Orcs began to hit the Ukrainian positions with “Vasylok” automatic mortars. For the uninitiated, it’s like a huge machine gun that fires 82-millimeter mines at a rate of up to 120 rounds per minute.
He shoots with the sounds of mine exits characteristic of knowledgeable people, which gives a soldier only a few seconds to enter a shelter or lie down. Therefore, from two series of incoming mines, and there were six of us in those positions together with Topoleya and Acorn, we managed to take cover. The third round of mines caught up with explosions and a shrapnel in the leg of Captain Ishchenko, who was filming ten meters from the basement and was the last to run into the shelter. His leg was cut off like a knife.
What happened next? Next I saw not musicians, but soldiers. Mines continued to explode near the village cellar, and work was boiling inside it – the boys saved the life of my brother. Quietly. In a business way. Professionally. Danyla, crushed by explosions and debris, began to be carried across the yard to the shrapnel-riddled “sanatorium” as soon as the russians shifted their fire to the other flank.
My captain survived. Everything else is in the video…

День 127

Not Kyiv.
Morning – one hundred and twenty-seven.
The mood – yes!!!
The month – of exclusively correct decisions.
I congratulate the peoples and governments of Sweden and Finland on the historic invitation to join NATO.
I congratulate the Alliance on making the only correct decision.
I am looking forward to an invitation to my Motherland – Ukraine.
Are we still not good enough?
Glory to the Armed Forces of Ukraine!
Glory to Ukraine!

День 126

Не Київ.
Ранок – сто двадцять шостий.
Настрій – надсилати подарунки.
Місяць – вашої підтримки.
Дякую всім хто привітав із Днем Народження і надіслав кошти на підтримку нашого підрозділу.
Як і обіцяв, на сервісі random org, я випадковим чином обрав чотирьох переможців серед тих, хто зробив донати.
Відео і фото підтвердження у першому коментарі.
Отже сувеніри летять до:
Іванішака Тараса
Bezusa Lyudmyla
Kalinbet Alina
Regina Eng
Прошу переможців зв‘язатися зі мною у месенджері.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 125

Не Київ.
Ранок – сто двадцять п‘ятий.
Настрій – головний закон України.
Місяць – день Конституції.
Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Стаття 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
За це і стоїмо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 124

Не Київ.
Ранок – сто двадцять четвертий.
Настрій – світанковий.
Місяць – спостереження.
Світанок – драматичний час.
Зазвичай війна оживає на світанку.
ДРГ подолавши нічний маршрут добираються до цілі.
Штурмові групи виходять на завдання.
Міномети, арта, все починає працювати, якщо й була нічна пауза.
Ожива й природа, ластівки співають і шурхотять крилами під стріхою, півні, і все що вміє видавати звуки, починає горланити. Здавалося б, слухати й насолоджуватися.
Але тут це навпаки нервує.
Бо за цим перестаєш орієнтуватися і чути війну, а, відповідно, стаєш вразливим.
Дивно, але факт.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 123

Не Київ.
Ранок – сто двадцять третій.
Настрій – зростати, вдосконалюватися.
Місяць – працювати над собою.
Тема ТРО.
Сьогодні хочу поділитися текстом Valde Khan.
Додам лише, що наш Батальйон утримує позиції на нулі на самому краєчку, перед нашими бійцями – русня за метрів 200, за нашими бійцями підрозділи НГУ.
Вчора одна з наших рот відбила наступ на позицію, накосили біосміття, увалили танчик. Якось так.
«РОЗПУСТИТИ ТРО! Є такая думка, особливо після того як, 115 бригада ТРО залишила позиції на фронті…
Є люди, що мають такий хід думок – якщо 115 БТРО втекла із передової, то ТРО як військовий організм недієздатний, мертвонароджений і підлягає ліквідації. Наразі так вийшло, що ТРО стала ще однією контраверсійною темою, яку не треба піднімати, якщо не хочеш отримати тягла від однієї із сторін конфлікта. Бо є два табори: перші кажуть, що ТРОшники це дезертири, вбивці та мародери, а другі за те, що бійці ТРО це суцільні сонечки та патріоти, а й взагалі може трошки краще за заробітчанських ЗСУ. Наразі я взаємодіяв з декількома бригадами ТРО з різних кінців України і хотів би дещо сказати.
По-перше – 115 бригада, що відступила, НЕ МАЄ ЖОДНОГО ВІДНОШЕННЯ до ТРО. Але чомусь багатьом важко в це повірити. Чому? З причини системних внутрішніх протиріч ТРО, що призводять як до смішного, так і до трагічного. Про смішне – я якось був в центрі Києва і побачив як із буса вистрибують хлопчики різного віку по снарязі, обвішані шевронами та з глушниками на автоматах. Або на Шулявці десь в травні йшли чуваки в активних навушниках (і теж з глушаками). По цьому цирку тактикульності легко зрозуміти, що це тролкієністи… і це смішно. А про трагічне ми і так багато чули (іноді й того, чого насправді не було), мене самого рази три ледь не пристрелили на “блокпостах”.
Дивитися тверезо на проблему ТРО і на проблеми ТРО людям заважає як бажання пореготати над лунтіками (це тішить самооцінку) так і справедливий гнів за загиблими в постріляних машинах.
ТРО не можна називати мертворожденным, адже цей рід військ ще не народився. Саме зараз йде цей процес. Він надзвичайно складний. Насправді мені навіть немає з чим його порівняти… До 24го ТРО це більше такий собі клуб вихідного дня із пластиковими харрісами, а перший тиждень після 24го, це рольова гра по Бенгазі. Я бачив той камаз з якого роздавали зброю, так історія показала, що то був істеричний та невиважений крок, але якщо дивитися на перші дні вторгнення відсторонено, стане зрозуміло що в тому хаосі ніхто б не зміг прийняти якогось кращого рішення. Чому?
Забігаючи вперед скажу, ТРО це найгарніша, тому що найуразливіша ціль для російських ІПСО. Інформаційна артпідготовка яка була до 24 виробила в багатьох думку (десь і в мені теж), що орки за дві години будуть в Києві і нам залишається тільки продати життя трохи дорожче, щоб у близьких було більше часу на евакуацію. Та ЗСУ сказали hold my beer і зробили те, що вже увійшло в історію. Проте в умовах тотальної віри в повну перевагу ворога по всіх статтях, цей КАМАЗ та інші були єдиним кроком що його можна було зробити, бо налякані були ВСІ. Адже ми попали в гарну пастку ІПСО.
Наступним етапом іпсошного супроводу вторгнення були ДРГ, котрих не було. Як на Берестейці. І це теж був дуже влучний постріл, бо він не лише катастрофічно підсилив рівень страху серед населення (цивільних, поліцейських, ТРОшників і навіть військових), але й зіграв на бажані тролкієністів повийобуватися. Як діти вони почали множити легенди як палили танки на площі Шевченка, брали ДРГ на Подолі і накривали шпигунські кубла під офігівші погляди альфачів.
Ця откровенна брехня трошників знецінює те, що робили бійці ТРО. Наприклад в умовах відсутності зв’язку, керування та лютого вогневого придушення ворогом намагалися повернутися на свої позиції. Або вивозили поранених на шкоді октавія. Або намагалися використати зброї яку вперше бачили. Так, для яких-небудь ДШВшників це все нудний день на роботі і для них це не виглядає чимось екстраординарним, але треба розуміти що бійці ТРО це цивільні. Вони досі, як правило, не змінилися ментально.
В умовах низької навченності ТРО, поганого злагодження і т.д. ключовою є роль штабу батальйону ТРО. З чим, як правило, теж все було погано. Пишу БУЛО, бо точно знаю, що почалися(!) системні зміни. Так от, командир роти, що точно такий же цивільний як і 90% його ОС, не має командира на якого може покластися і вимушений приймати бойові рішення з оглядом на свій ЦИВІЛЬНИЙ хід думок.
Там, де велася робота із навчання ротних і взводних саме як командирів, ситуація покращується просто в прогрессії. Звісно коли мова йде не про трошників, а про бійців ТРО. Третя іпсошна ракета що прилітає по ТРО, це те як висвітлюються проблеми. Наприклад подання ситуацій в соцмережах таким ворогом України як Оскер (дії якого носять ознаки отого всього). Я вже переконався наскільки викривлена інформація доходить до широкого загалу і мені дуже прикро за тих дядків що сиділи під вогнем, без глушників, а їх намагаються використати на користь ворога. І ще раз хочу наголосити – коли тролкієністи обвішуються каліматорами і брешуть про свої подвиги і спалені вертольоти, вони знецінюють реальну мужність бійців ТРО.
Чого не вистачає ТРО, зі слів бійців ТРО, що вже побували на війні: відсіяти балласт (що тільки заважає роті). Посилити підготовку. Гарно звучить, але це стосується і штабу бату, а не лише самих бійців. Ну і просто чудесна ситуація, коли бійці САМІ знайшли де і як повчитися, а якась перхоть їм дзвонить і волає що вони охрініли і їм те взагалі не треба.
Чого не розуміє управління на місяцях – ТРО це не військові, це цивільні. Інша психологія (навіть у ДУЖЕ мотивованих) і вони потребують іншої комунікації та типу управління. Помножте це на постійний приціл російських ІПСО і ви зрозумієте наскільки складною є задача побудувати дієздатну ТРО. Для цього є два вектори згори вниз (підготовка, забезпечення, усунення некомпетентних командирів), та знизу вгору (зусилля самих бійців, та згода брати відповідальність, остракізм тролкієністів). Наразі, головне що я бачу – наявність руху по цим двом векторам.
Як ви бачите, питання складніше за дихотомію зрада\перемога. На мій погляд управляти ТРО складніше ніж ДШВ, і знаю точно, що прийняти командування ротою для вчорашнього менеджера, потребує неабиякої сміливості.»
Так переможемо.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 122

Не Київ.
Ранок – сто двадцять другий.
Настрій – статус кандидата.
Місяць – дотисли.
Правильно каже Президент, «надали статус» кандидата в члени Європейського Союзу звучить не дуже доречно в нашому контексті.
Правильніше «ми здобули, вигризли, вибороли». Ми вже заплатили величезну ціну за це рішення. Воно просочене кров‘ю потом, багнюкою і порохом.
Вітаю всіх, так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 121

Не Київ.
Ранок – сто двадцять перший.
Настрій – годувати свиней.
Місяць – господар у дворі.
На світанку вправний український господар, виходить годувати свиней-собак і двоголових курок.
В раціоні свинець і крупний калібр.
Годує вдало.
Біо-організми верещать, просять ще, хоча й постійно гинуть від переїдання.
Але господар налаштований серйозно, корму не жаліє, рахуватиме скотину по осені.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 120

Не Київ.
Ранок – сто двадцятий.
Настрій – перебуваючи під командуванням.
Місяць – до виконання!
Командири на війні – це все.
Бойові завдання, роботу, працю, робить не зброя, роблять люди.
Взвод не обстріляних новобранців з автоматами може дати потужний бій, якщо командир, сержанти дають чіткі вказівки, контролюють обстановку на полі бою, демонструють високий бойовий дух.
Зв‘язок, злагодженість, забезпечення засобами ведення бою та ефективність їх використання величезною мірою залежить від командування.
Як безпосередньо в окопах, так і глобально.
Хочу подякувати командирам і солдатам нашого підрозділу, які роблять роботу як профі!
Їх тут на передовій, на щастя, переважна більшість.
Хочу попередити певних штабних персонажів на теплих посадах у нашому батальйоні, ви дограєтеся.
Може хто не в курсі, Антитіла вміють «виводити у розпорядження» і робити популярними.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 119

Не Київ.
Ранок – сто дев‘ятнадцятий.
Настрій – вимри, згинь нечисть!
Місяць – іноді не віриться що це все насправді.
Вчора, на свій День Народження, був вимушений розблоковувати телефон убитого українського воїна його ж відбитками. Вдалося на третьому пальці.
Ніколи не думав що колись прийдеться таке робити, навіть у страшному сні….
Жили ми, мріяли ми, досягали ми, поки не приповзла мерзота на нашу землю.
Але варіантів у нас немає, лише перемога!
Працюємо.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 118

Не Київ.
Ранок – сто вісімнадцятий.
Настрій – змішані відчуття.
Місяць – День Народження.
Ще один рік прожито.
Гурту Антитіла – 14.
Мені 35.
Вперше зустрічаємо День Народження на передовій під шкварчання рацій (як добре що вони є).
По позиціям працює рашистьський танк, міномети. На щастя, за ніч жодного пораненого і вбитого.
Проте, атмосферка ще та 🙂
Дякую всім заздалегідь за привітання і донати на підтримку нашого батальйону. Такі подарунки сьогодні, як ніколи доречні.
Все витрачається на нашу спільну перемогу.
Також сьогодні вирішив зробити й вам сюрприз.
Сувеніри від мене.
Ексклюзивний ексклюзив!
Власники цих речей будуть обрані рандомно між всіма, хто надійшле донати протягом наступних трьох днів.
Мої особисті рукавиці.
З першого дня війни зі мною. На них піт, пил, земля, порох, кров, зброярне масло і дірки 🙂 саме завдяки рукавицям мої руки виглядають так, ніби війни й немає.
Балістичні окуляри.
Мені їх подарував Sergii Vusyk.
Ніч мого караулу: поле, раптом спалах в населеному пункті за лісопосадкою, десь на відстані кілометру.
Я рефлекторно приземляюся у найближчу канаву 🙂
Там їх і гублю, бо висіли на бронежилеті.
Потім знаходжу, але на пам‘ять залишаються подряпини.
Шолом.
Мій попередній, японський. Старенький, але сидів прекрасно. Тепер у нас американські шоломи на головах, тож цей віддаю як сувенір. А ви вже оберете лишити собі, чи віддати комусь, хто досі без шолома. Хоча я таких на передовій вже не зустрічаю, на щастя.
Штик-ніж.
Також зі мною з перших днів. Хотів після війни віддати Маркові, але передумав, від гріха подалі.
Малий ще він для таких іграшок.
Та й невідомо скільки ще працювати щоб це «після війни» наступило.
Мені парамедику він тут за три місяці війни не знадобився. Це лише у рашистів-пропагандонів є казки про бурятів, які вбивають ножем тридцять п‘ять солдат, із яких сорок сім командирів, не рахуючи трьох собак. Насправді ж, при близькому контакті, немає нічого кращого за автомат. А ще ліпше кулемет 🙂
Тож ще раз дякую за привітання, донати і бажаю вам стати щасливим власником чи власницею сувенірів від мене. Де б ви не жили, ми придумаємо як передати це вам.
Контактні номери телефонів:
+380504445285 Катерина Нєчаєва
+380 (67) 473 83 66 Денис Федюнін
[email protected]
Пеквізити для донатів:
БО БФ ВІЛЬНІ — ЮА
Код отримувача:
39761959
Рахунок: UA633052990000026003016224449 Картковий рахунок:
4246 0010 0337 0628
Назва банку:
АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
USA Dollar $
Name of the bank:
JSC CB «PRIVATBANK», 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
CO CF ”WILNI-UA”
IBAN Code:
UA163052990000026003026236665
Bank SWIFT Code:
PBANUA2X
Company address:
UA 01001 Kiev, Teremkivska str. 2A, app.63.
Correspondent bank:
JP Morgan Chase Bank, New York, USA Account in the correspondent bank:
890-0085-754
SWIFT Code of the corresponnt bank:
IRVT US 3N
Correspondent bank:
The Bank of New York Mellon, New York, USA
Account in the correspondent bank:
001-1-000080
SWIFT Code of the corresponnt bank:
CHASUS33
EURO €
CO CF ”WILNI-UA”
IBAN Code:
UA923052990000026001016228748
Name of the bank:
JSC CB «PRIVATBANK», 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
Bank SWIFT Code:
PBANUA2X
Company address:
UA 01001 Kiev, Teremkivska str. 2A, app.63
Correspondent bank:
Commerzbank AG, Frankfurt am Main, Germany
Account in the correspondent bank:
400886700401
SWIFT Code of the correspondent bank:
COBADEFF
Correspondent bank:
J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY
Account in the correspondent bank: 6231605145
SWIFT Code of the correspondent bank:
CHASDEFX
PAYPAL
[email protected]
Криптовалюта / cryptocurrency:
For ERC-20, Matic, BNB chain, ETH, BUSD, USDT, USDC, BNB
0x5753B9Be51873b288908D94E4F1F4f6643c7d74d
Також можна надсилати кошти на картку Ані Долинської:
Номер картки: 5168 7554 3707 5662
Реквізити:
Установа банку – ПриватБанк
МФО банку – 305299
Отримувач платежу – ДОЛИНСЬКА АННА ТАРАСІВНА
IBAN – UA243052990000026209695453178
Рахунок отримувача – 26209695453178
Валюта картки – UAH
РНОКПП отримувача – 3572706726
Призначення платежу – Поповнення рахунку ДОЛИНСЬКА АННА ТАРАСІВНА
PayPal: [email protected]
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 117

Not Kyiv.
Morning – one hundred and seventeenth.
Mood – to take revenge.
Month – you to know!
“Babyn Yar” – site of massacres carried out by nazi germany in 2World War.
In the photo: Kateryna Pihur.
She was 12 years old.
She and her mother died on March 1, 2022 in “Babyn Yar” from a russian-razi rocket.
Right where her great-grandfather’s parents, brothers, sisters and nephews were shot by nazi 80 years ago.
Her great-grandfather was at the frontline in that time.
We must defeat these new nazi!
Glory to the Armed Forces of Ukraine!
Glory to Ukraine!

День 116

Не Київ.
Ранок – сто шістнадцятий.
Настрій – День батька.
Місяць – заради дітей.
Тато, вітаю з Днем батька!
Дякую, люблю, тримаюся!
Це війна батьків за майбутнє дітей Народу.
Це війна дітей через помилки батьків Народу.
Слава ЗСУ.
Слава Україні!

День 115

Не Київ.
Ранок – сто п‘ятнадцятий.
Настрій – перепрошую.
Місяць – тримаємо стрій.
Бувають такі періоди коли взагалі без зв‘язку. Розумію що ви переживаєте.
Тож всім привіт, ми працюємо.
Все буде Україна!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 114

Не Київ.
Ранок – сто чотирнадцятий.
Настрій – присягати Україні.
Місяць – коли світ на стороні Добра.
Знайомтеся.
Зак з Маямі і Ахмед з Багдаду.
Складають присягу Україні українською мовою!!!
Разом в батальйоні, дружать, воюють проти рафінованого зла.
А в цей час мерзота, що вилізла із бараків і гнилих дерев‘яних туалетів, намагається знищити нас.
Шаблюку козацьку їм під ребро, а не Україну!
Каміння Багадського їм у пику!
Шторму атлантичного з Маямі їм у шиї, а не Батьківщину нашу!
Так переможемо.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 113

Не Київ.
Ранок – сто тринадцятий.
Настрій – звіт прилетів.
Місяць – кожен на своєму фронті.
Збройним силам України, підрозділам ТРО потрібна підтримка. Є багато не закритих потреб і постійно додаються нові.
Наш 130 батальйон – не виключення.
Тому якщо ви маєте бажання і можливість допомогти ЗСУ у цій війні, реквізити внизу публікації.
А зараз час прозвітувати про роботу наших помічників, друзів, волонтерів.
Благодійний Фонд «Вільні UA» під керівництвом Катерина Нечаєва за цей період закрив заявлені потреби військових зі 105 бригади, 83 батальйону, 53 бригади, 26 бригади, 58 бригади, 130 батальйону.
А саме:
магазини на АК 10шт
магазини для Z15 10шт
тепловізор Hikvision
генератор 2,5КВТ
12 бронежилетів,
9 пар активних навушників
сокири, ціпки до бензопил.
рації, тактичні ремені, налокітники, каліматори,
12 комплектів форм,
14 пар взуття,
Футболки 10 шт.
Панами 10 шт.
Також з фонду оплачені нові колеса для одного з наших автомобілів.
Наша частина команди Antytila / Антитіла, яка займається волонтерством з Києва, у складі великої кількості волонтерів «ІПО», серед яких Денис Федюнін, Дмитро Водовозов, Михайло Чирко зібрали і доставили у Бахмут велику кількість медичних препаратів від «Help Ukraine 22» по запиту головного військового лікаря:
L-лізин
Барбовал
Бетагістин
Барбовал
Біфрен
Вінпоцентин
Вітаксон
Гідазепам
Есциталопрам
Нообут
Пантопразол
Фармазолін
Магнію сульфат
Крім цього:
1000 халатів хірургічних стерильних та не стерильних для пацієнтів.
Дві носилки та крісло-каталку, ящик IFAK аптечок від БФ «Коло»
1 прилад нічного бачення від Фундації «Україна».
Також полагодили і пофарбували для військових Nisan Х-трейл.
Закрили запити кількох волонтерських хабів в прифронтовій зоні.
Наша подруга і PR-manager гурту Антитіла, Анна Долинська оплатила із зібраних на картку коштів 5000$ на купівлю іншого евакуаційного автомобіля Wolksvagen T4 для потреб нашого батальйону, на заміну того що був виведений з ладу на фронті, і вже не підлягав відновленню.
1000$ оплатила на ремонт ще одного автомобіля.
Так, наш евакуаційний транспорт постійно виходить з ладу. Навіть під час евакуацій, на жаль. Через обстріли, і через те що автомобілі дуже старі.
Контактні номери телефонів:
+380504445285 Катерина Нєчаєва
+380 (67) 473 83 66 Денис Федюнін
[email protected]
Пеквізити для донатів:
БО БФ ВІЛЬНІ — ЮА
Код отримувача:
39761959
Рахунок: UA63305299000002600301622449 Картковий рахунок:
4246 0010 0337 0628
Назва банку:
АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
USA Dollar $
Name of the bank:
JSC CB «PRIVATBANK», 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
CO CF ”WILNI-UA”
IBAN Code:
UA163052990000026003026236665
Bank SWIFT Code:
PBANUA2X
Company address:
UA 01001 Kiev, Teremkivska str. 2A, app.63.
Correspondent bank:
JP Morgan Chase Bank, New York, USA Account in the correspondent bank:
890-0085-754
SWIFT Code of the corresponnt bank:
IRVT US 3N
Correspondent bank:
The Bank of New York Mellon, New York, USA
Account in the correspondent bank:
001-1-000080
SWIFT Code of the corresponnt bank:
CHASUS33
EURO €
CO CF ”WILNI-UA”
IBAN Code:
UA923052990000026001016228748
Name of the bank:
JSC CB «PRIVATBANK», 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
Bank SWIFT Code:
PBANUA2X
Company address:
UA 01001 Kiev, Teremkivska str. 2A, app.63
Correspondent bank:
Commerzbank AG, Frankfurt am Main, Germany
Account in the correspondent bank:
400886700401
SWIFT Code of the correspondent bank:
COBADEFF
Correspondent bank:
J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY
Account in the correspondent bank: 6231605145
SWIFT Code of the correspondent bank:
CHASDEFX
PAYPAL
[email protected]
Криптовалюта / cryptocurrency:
For ERC-20, Matic, BNB chain, ETH, BUSD, USDT, USDC, BNB
0x5753B9Be51873b288908D94E4F1F4f6643c7d74d
Також можна надсилати кошти на картку Ані Долинської:
Номер картки: 5168 7554 3707 5662
Реквізити:
Установа банку – ПриватБанк
МФО банку – 305299
Отримувач платежу – ДОЛИНСЬКА АННА ТАРАСІВНА
IBAN – UA243052990000026209695453178
Рахунок отримувача – 26209695453178
Валюта картки – UAH
РНОКПП отримувача – 3572706726
Призначення платежу – Поповнення рахунку ДОЛИНСЬКА АННА ТАРАСІВНА
PayPal: [email protected]
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 112

Not Kyiv.
Morning – one hundred and twelfth.
Mood – keep going!
Month – put pressure on the occupier.
Ukraine’s victory will be a victory for the whole democratic world!
#ActforUkraine:
1. Ukraine needs modern NATO weaponry and accouterments (air defense and UAVs, artillery systems, MLRS and tanks, armored vehicles, combat aircraft, anti-ship missiles). The faster we receive them, the sooner the war will end and the less casualties will take place.
2. Sanctions against Russia must be further strengthened and expanded, as well as introduced by those countries which have not done this until now. The world has to stop buying Russian commodities (most notably, oil and gas), which continue to finance Kremlin’s war against Ukraine. Russia’s frozen foreign exchange reserves and assets abroad need to be used for compensations to Ukraine for the damage dealt by Russia’s war.
3. Russia must be economically and politically isolated from the world, losing its levers and capacities to influence decision-making in other countries (withdrawal of private business, banning Russian propaganda channels, ending Russia’s influence in politics, diplomacy, business, sports, culture, research and other spheres, introducing visa regime, expelling from international financial institutions etc.)
We have shown everyone that this is not just our fight. We do not know which country will be the next after Ukraine. We are fighting not only for our peace but for the peace of the world. This is where the battle between democracy and autocracy takes place.
Democracy must win!
What can you do?
– Keep going to organize or participate in events that support Ukraine.
– Protest by the offices of Russian companies and Western companies that continue to operate in Russia. Call for boycotting such businesses.
– Disseminate the truth about Russia’s war in Ukraine in the media (interview with newspapers, write your own articles, conduct discussions on social media, spread the news to every corner of the world, discuss facts, stay away from Russian propaganda.
– Use social media such as Facebook, Twitter, and others platforms to describe the real situation in Ukraine, and tell the truth about the Russian aggression in Ukraine.
Glory to the Armed Forces of Ukraine!
Glory to Ukraine!

День 111

Не Київ.
Ранок – сто одинадцятий.
Настрій – звучить пісня.
Місяць – може хто не знає….
Україно, Україно, після далечі доріг,
Вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг.
Мій улюблений український співак – Тарас Петриненко. Це саме той Голос країни.
Петриненка немає в соціальних мережах, він раз в триста років дає інтерв‘ю.
Але пісні його говорять з нами замість нього.
Під них і переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 110

English below.
Не Київ.
Ранок – сто десятий.
Настрій – поки світ спостерігає.
Місяць – рос.. держава-спонсор тероризму
Контрольована росією псевдореспубліка “ДНР” на так званому “суді” винесла смертний “вирок” для двох громадян Великої Британії та Марокко за їхню службу в Збройних силах України.
Це показове публічне порушення норм міжнародного права, за яке росія не очікує отримати жодного покарання.
Так поводили себе терористи ІДІЛ, публічно страчуючи іноземців. Сьогодні між ІДІЛ та так званими ЛДНР немає жодної різниці.
Визнання росії державою-терористом – це буде найсильнішим сигналом того, що путіна як лідера росії вже не вважають легітимним.
Не покаране зло зростає.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
Not Kyiv.
Day – 110.
Mood – while the whole world is watching.
Month – rus… sponsorship of terrorism
The russian-controlled pseudo-republic of “DNR” passed a death sentence on one Moroccan and two British citizens for their service in the Armed Forces of Ukraine.
This is another flagrant violation of international law, for which russia does not expect to receive any punishment.
This is how ISIS terrorists behaved in public, executing foreigners. Today there is no difference between ISIS and the so-called LDNR.
Recognising russia as a terrorist state would be the strongest signal that putin as russia’s leader, is no longer considered legitimate.
Unpanished evil grows!
Glory to Ukraine Armed Forces!
Glory to Ukraine!

День 109

Не Київ.
Ранок – сто дев‘ятий.
Настрій – люди такі різні.
Місяць – війна накручує контраст.
«У четирє утра як бабахнуло, хата як підскочила таке аж впечатлєніє, ну я вдяглася і лежу. Шось дуже сильне.
Але нічого, жива. Подзвонила сусідці у Франковськ, вона щас там, кажу Вєра, я тобі города посадила, з тебе пляшка, хотя я не п‘ю, возьму кампотом. Ну і ще двом сусідам посадила теж, але вже полоти, то не знаю як. А у другого сусіда його сусіди покрали інструменти, болгарку, ото їдуть забирать своє і по сусідським хатам лізуть, таке горе у людей, а вони оце так.»
Бабця пішла під гуркіт роботи наших танків. В 4 ранку дійсно прилетіла балістична ракета. В кілометрі неї. Відчули всі.
Замальовка з життя.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 108

Не Київ.
Ранок – сто восьмий.
Настрій – швидке скидання.
Місяць – пора вже.
У Антитіл хороші бронежилети, ще з 14 року. 4-5 клас захисту, пошиті добротно, виглядають very cool tactical, тобто загрозливо )))
Але є в них одна непримітна петля. Така собі голка кащєя (чахлика невмирущого)))
Вона захована у кишеньці з кордури.
Якщо її легенько смикнути, броня розвалюється на частини.
Зроблено це для того, щоб швидко позбутися цього важкого панциру за потребою (різні бувають ситуації).
У razi, тобто р@шистів, тобто окупантів є така сама петля, голка кащєя – путін.
Висмикни, і все посиплеться.
Тож бігом, берегині наші, налаштувалися!
І загадали правильне бажання! 🙂
Концентроване колективне «хочу» обов‘язково матеріалізується, от побачите!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 107

Не Київ.
Ранок – сто сьомий
Настрій – ліричний.
Місяць – перші черешні.
Десь на Харківщині.
Сидиш собі такий, а поруч…
тече вода з-під явора яром на долину, пишається над водою червона калина, пишається калинонька, явір молодіє,
а кругом їх верболози й лози зеленіють…
І тут як йбне )))
Всі пси району, з піджатими хвостами позлізалися в твою романтичну канаву, а її, романтику, як корова язиком злизала.
Тайтаке.
Слава ЗСУ!
Слава Україні.

День 106

Не Київ.
Ранок – сто шостий.
Настрій – ділюся хорошими новинами.
Місяць – горить палає мерзота окупантська.
Сьогодні хочу поділитися заявою Міністра Оборони Резніков Олексій.
«За постачанням до ЗСУ танків та іншої бронетехніки радянського зразка
(що сумарно вже рахується на сотні), Міноборони України вже конкурує за лідерство з російською армією.
Слід окремо відзначити самовіддану і фахову роботу спеціалістів ДК «Укроборонпром», які відновили чи поставили на службу нашим воїнам сотні одиниць військової та спеціальної техніки, зокрема – трофейної.
Від партнерів ми отримали близько 250 бронемашин західних зразків (М113 ТМ, М113 YPR-765, Bushmaster, Mastiff, Husky, Wolfhound тощо) і продовжуємо цю роботу.
Я вже можу не згадувати ПЗРК (Stinger, Starstreak, Mistral, Piorun, Grom тощо), ПТРК (NLAW, Javelin, Milan тощо) і гранатомети (Panzerfaust, Carl Gustaf, АТ4, RGW-90 HH / MATADOR та ін.) – їх тисячі, це загальновідомо.
Це далеко не повний перелік, про деякі інші системи сучасних озброєнь ще зарано говорити, ми розповімо пізніше. Але їхню дію відчує на собі ворог вже зараз.
Крім цього Міноборони через різні механізми передало сотні безпілотників, у тому числі – кілька десятків ударних. Ми очікуємо у найближчих пакетах допомоги серйозні БПЛА.
Берегову оборону посилено надзвичайно ефективними комплексами Harpoon, які в поєднанні з нашими «Нептунами» вже змушують ворожий флот триматися на відстані, щоб не повторити долю флагмана чф рф – крейсера «Москва»…
На прикладі отримання зброї дуже наочно видно, що це – командна робота, яку очолює Президент України Володимир Зеленський. До неї активно залучені Кабінет Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і Офіс Президента під керівництвом Андрія Єрмака.
Оборона, в цілому, – це спільна справа. У кожного в ній своя роль. Хтось бореться за ухвалення політичних рішень, хтось забезпечує вирішення безлічі юридичних, фінансових, логістичних питань. Хтось зброю ремонтує. Головні дійові особи – наші воїни – її застосовують.
Відзначу, що запит на зброю формує Генеральний штаб ЗСУ. Після чого з ним працюють команди Міноборони, аташе з питань оборони та дипломати Дмитра Кулеби. Цей запит змінюється в залежності від потреб та перебігу бойових дій.
Отримане озброєння та техніка централізовано передаються Міністерством оборони на склади ЗСУ. Розподіл здійснюється командуванням ЗСУ, оскільки саме воно бачить загальну картину, формує задум операцій і визначає пріоритети. Нагадаю, що для отримання відповідних озброєнь командири мають звертатися до Командування Сил логістики.
Хочу підкреслити, що, наприклад, по артилерії 155-мм калібру Міноборони вже виконало початковий запит від Збройних Сил на 90%. На 100% ця початкова потреба буде закрита протягом 1-2 тижнів. Але змінюються обставини на полі бою – збільшується потреба. Генштаб реагує на зміну оперативної обстановки – Міноборони змінює завдання своїй команді відповідно до запитів ГШ. Вже маємо чіткий план поставок артилерії до кінця липня.
Днями оголошено важливу новину – американські та британські партнери вирішили надати України РСЗВ. Відзначу, що наші воїни вже деякий час навчаються ними управляти.»
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 105

Не Київ.
Ранок – сто п‘ятий.
Настрій – перемелюємо.
Місяць – крок за кроком.
Сьогодні коротко.
На півночі Харківщини ЗСУ повільно, методично сунуть вперед.
Села, перехрестя, лісопосадки сіріють, щоб згодом стати зеленими на картах бойових дій.
Така от географія, геометрія, історія, психологія і біологія в одному флаконі.
Війна, одним словом.
Все буде Україна!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 104

Не Київ.
Ранок – сто четвертий.
Настрій – Полтава.
Місяць – наш Народ не перемогти.
Поруч відпрацювали наші танки і з‘ї… поїхали геть.
Як завжди, у відповідь окупанти починають крити сектор мінами і артилерією.
Все гуркотить, ми в укритті.
Раптом на позицію залітають п‘ятеро дівчат у платтях.
Хіхі ха-ха, ось вам хлопці пиріг, ми погнали далі.
Розвідка в шоці, медики в шоці.
Куди погнали??
Сидіти, не вилазити до команди!
Ну раз ви так настаюєте, то посидимо хіхі ха-ха )))
Звідки ви?
З Полтави.
Що ж ви без броні, питаю, ви ж на «нулі» катаєтеся?
Та ми тут вже давно катаємося хіхі ха-ха.
З однієї сторони дуже необачна безпечність, злить, враховуючи що ми тут, як парамедики знаємо і бачили до чого це призводить.
З іншої сторони, наш Народ не перемогти.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 103

Не Київ.
Ранок – сто третій.
Настрій – філософський.
Місяць – музика.
Музика має гравітацію. Як в улюбленому фільмі Інтерстеллар не кориться просторово-часовим обмеженням, притягуючи до себе.
Вона також – хвиля, коливання.
Якщо усвідомити Всесвіт як суцільне коливання, то музика – його базис і його ж квінтесенція.
Я це підсвідомо відчув ще в дитинстві.
Тоді, вичитавши історію про пляшку із посланням в океані, я дуже довго ходив із нав‘язливими запитаннями.
Якщо уявити, що життя не обмежується фізичним тілом, і після смерті ти знову виринаєш тут, для руху Душі вперед, то як передати собі у майбутнє, у наступний кругооберт щось важливе? Туди, в майбутнє, де тебе теперішнього вже не буде, але буде якесь інше твоє «Я», чистий листок, у новому пошуку, з купою запитань та поглядом, спрямованим наверх, до невідомого.
Як допомогти йому, і зробити це так, щоб при відсутності вихідних даних і підказок це послання було помічене і усвідомлене цим новим «Я»?
Що має бути у посланні?
Усі раціональні відповіді поступово відсіювалися. Адже згідно умов задачі я не міг вибирати де саме проявитися у наступному житті, відповідно моя «пляшка в океані» моє послання не могло обмежуватися конкртеною мовою чи територією. Воно мало бути уніфікованим і вірулентним.
Досить швидко я прийшов до того, що послання має бути на чуттєвому рівні, а, відповідно, єдиним інструментом який говорить з людиною на цьому рівні є музика, мелодія, ритм.
Всюди.
Завжди.
Крізь простір і час.
Задачка з дитинства досі повністю не розгадана в частині того, який зміст послання і що саме має бути у пляшці.
Але численні його варіації та ітерації ви можете відчути у наших піснях.
Коли мене питають яка ваша найкраща пісня, я не можу дати чітку відповідь.
І приводжу реальні приклади із життя.
От випустили ми пісню, вона пройшла повз увагу більшості людей, не виправдала очікувань, але… вона ВЖЕ існує в просторі.
І для когось вона – та сама пляшка в океані. Просто має настати момент і місце, раптом хлоп, є контакт.
Через роки, ми зустрічаємо людей, життя яких змінила наша пісня, часто не пісні, а саме одна пісня.
Чого вартує лише «Невидимка».
О, впевнений більшість з вас не чули про таку, але, повірте, вона є, і вона працює.
Таких історій в мене повні кишені.
Є й особисті. Наприклад Боно.
Я народився у 1987, в цей рік U2 випустив мій улюблений альбом “Joshua Three”
Важко переоцінити наскільки ця музика вплинула на мене. Чи знав Боно що десь в Києві, через 10 років після релізу хлопчик Тарас буде на Sony Walkman затирати до матового кольору піратський CD і відчувати, думати, мріяти під One three hill?
Або Кузьма Скрябін, чи усвідомлював він наскільки його пісня Годинник вплине на мене, так, що зародить ідею створити музичний гурт? Впевнений що на той момент успіх цієї композиції був далекий від очікувань Андрія, а скрутне фінансове становище наврядчи спонукало до таких філософських роздумів. Проте музика саме так працює! Вона поза простором і часом. Одна людина, яку змінила твоя пісня, може змінити цілий світ!
Або ще історія.
Гурт Myslovitz.
Українцю ця назва наврядчи щось скаже, але.
У сьомому класі вчителька польської мови подарувала мені касету.
Пані Людмила (здається так її звали, вона навіть не викладала у мене в класі і була схожа на леді з вікторіанської епохи).
Від неї можна було очікувати що завгодно, платівку Шопена, друковану біографію Марії Кюрі, але точно не касету польської інді-групи.
Більше того, вона її десь спеціально перезаписала з оригіналу, роздрукувала чорно-білу обкладинку, і перестрівши мене в коридорі дала в руки зі словами «це вам, Тарасе».
От як, чому?
Ці пісні й досі в мене в голові.
Вони вплинули на мене, школяра.
Розбуди вночі я досі наспіваю:
I nawet kiedy będę sam
Nie zmienię się, to nie mój świat
Przede mną droga, którą znam
Którą ja wybrałem sam.
Або війна.
Скільки наших пісень були ніде.
Жодних чартів і ефірів.
Виявляється вони просто чекали на момент, коли кожен звук і кожне слово в них почнуть лікувати рани душі.
Просто колись ми відчули глибше, і написали їх заздалегідь, можливо навіть не усвідомлюючи повною мірою для чого.
Якось так.
Тож слухайте музику, вона дає сили, вона говорить із Душею, вона лікує і дає відповіді на запитання, що їх навіть у книжках не знайдеш. Вона – магія поза простором і часом, але завжди в серці.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 102

Не Київ.
Ранок – сто другий.
Настрій – контраст.
Місяць – виконати місію.
Коли світ дискутує і розробляє етичний та кримінальний кодекси для взаємодії людина – AI, коли світ на порозі революції мозкових імплантів і (як наслідок) створення надлюдини, коли світ стоїть на порозі колонізації Марсу, коли світ творить, любить, мріє….
Орда мавп з радянським стріляючим металобрухтом погрожує цьому світу знищенням металобрухтом ядерним.
Тому міссія в України не легка, скажу я вам.
Вона глобальна, поза кордонами держави і нашими внутрішніми цілями.
Робота брудна, але благородна: побороти зло тут, щоб в подальшому виправити його.
Енергія зла і добра – одна й та ж енергія Всесвіту, лише з різними потенціалами.
Не дарма у Святих писаннях, легендах, блокбастерах, Антигерой колись належав до Світлих сил. В цьому є глибинний смисл.
По-перше, Добро не може існувати без зла напроти нього, бо світ відносний. Ці сили взаємозалежні.
По-друге, зло, кінець кінцем, долається і виправляється, а його енергію забирає Добро. Чорне прокляття мороку зникає і галявину осяює світло, люди прокидаються, життя торжествує (голлівуд красиво знімає такі сцени))))
Побороти зло – це знищити його активні сили на полі бою і у Кремлі.
Виправити зло – це про дітей.
Яку б я ненависть не відчував до окупантів, жодного разу не відчував нічого подібного до дітей країни, що намагається знищити нас.
Дитячі серця і мізки не обирали де саме проявитися у цьому світі.
Потрапляючи під вплив виховання дорослих вони абсолютно не мають вибору. «Злими дорослими» їх робить виключно оточення, освіта, виховання.
Ненавидіти нас їх вчать без власної волі.
Тому, після перемоги Україна і світ зобов‘язані принести туди виховання і освіту іншого порядку.
І вони зміняться, повірте.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 101

Не Київ.
Ранок – сто перший.
Настрій – є ідея.
Місяць – а чому ні?
На тлі планів вступу Швеції в НАТО, нам треба запропонувати їм спільне Українсько-Шведське підприємство з випуску дронів.
Дрон назвати «Мазепа» ))))
Завод закласти десь під Полтавою.
Емблема – жовто-блакитна, обом сторонам буде ок.
Ну а сам дрон – 5 см в діаметрі, на борту п‘ять грам кумулятивного заряду, GPS датчик і тепловізійний приціл.
Рій таких запускається поблизу скупчення окупантів, а краще поруч з командним пунктом.
Залітають до ще поки теплих морд окупантів у окоп чи бліндаж, самонаводяться на тепло чи перегар ))) і …самознищуються.
Так встановимо історичну справедливість за поразку шведів під Полтавою 1709 року, і наблизимо нашу перемогу року 2022.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 100

Не Київ.
Ранок – сотий.
Настрій – волонтерське крило гурту Антитіла.
Місяць – коли Друзі це потужна сила.
Лоооонгрід.
Я майже не пишу про успіхи і користь від нашої трійці із Сергій Вусик, Дмитро Жолудь безпосередньо на фронті.
Але це не значить, що ми не робимо тут свою справу 😉
У мережу не викладаємо фото і відео з нашої безпосередньої військової щоденної діяльності. За нас колись розкажуть наші командири і побратими.
Але навіть при такому режимі, дехто дозволяє закидати нам «піар на війні».
Один раз, ще в Києві було дійсно важливо показати «день на війні» для німецьких ЗМІ, вони звернулися і, гадаю, ви розумієте чому ми не відмовили німцям.
Скоріш за все, скоро вийде ще один «день на війні» для BBC World.
До таких «днів» ми не готуємося. Просто робимо роботу як завжди, лише вмикаємо час від часу камери на телефоні і GoPro, яка зазвичай знімає суто для власного архіву й подальшого перегляду матеріалу та роботи над помилками.
Сьогодні ж я хочу похвастатися! 🙂
Написати саме про наших друзів-волонтерів, нашу команду, а точніше команди бджілок «Антитіл», які невпинно, часто ризикуючи життям, волонтерять і доставляють необхідне на самий «нуль».
Хочу прозвітувати про результати їх роботи за 100 днів війни і оголосити, що тепер вони працюватимуть не окремими командами, а спільно, на платформі фонду «Вільні UA», що дасть ще кращий результат, спричинить ще більше врятованих життів і пришвидшить перемогу над окупантом!
Катерина Нечаєва, наша подруга, директор БФ «Вільні UA» спільно з командою волонтерів Гринивецьким Олександром, Сергієм Горбаченко, Сонею Дабро, Морозенко Тетяною, Смаль Іриною, Дмитром Клименком, Русланом Горовим, Оленою Нєчаєвою, Сергієм Кошманом зібрала понад 1300000 грн.
За ці кошти, а також за підтримки українців у Канаді і США, Ukrainian Crisis Centre Ireland (Mischael Baskin), ГО Єдина Громада Полісся, волонтерській ініціативі Фронтовий «Пікап», Руслану Вдовенку, придбано і передано:
4 автомобіля
10 тепловізорів,
11 ПНБ,
2 тепловізійні приціли,
45 коліматорів,
20 біноклів,
130+ пар взуття,
2 дизельних генератори,
40 рацій,
2 квадрокоптери MAVIC 3,
100 протигазів і фільтрів до них,
Амуніція у великій кількості (наколінники, тактичні рукавиці, розгрузки, тактичні пояси, інше),
Павербанки, планшети, зарядки на акумулятори до тепловізорів та ПНБ.
Паливо для авто у великій кількості.
Закуплено і роздано тони продуктів харчування, одягу та допомоги, а також проведено роботи з часткового відновлення осель.
Таким чином закрито заявлені потреби
53, 54, 58, 26, 24, 25, 93, 95, 72 Бригад, Окремого розвід. бат. 58 бригади, 8 полку спецназу ССО ГУР, Батальйону «Крим», Батальйону «ОУН», Батальйону «Карпатська СІЧ», Козацького Полку ім.Т.Г.Шевченко.
Надано допомогу постраждалим у населених пунктах Ірпінь, Бородянка, Буча, Димер, Кухарі, Загальці, Тетерівське, Підгайне, Дитятки, Нова Буда, Торф’яне, Галинка, Раденка, Липівка, Мощун, Берестянка, Калинове, Яхнівка, Олива, Горенка.
Волонтерська група у складі двох музикантів гурту «Антитіла» Михайла Чирка, Дмитра Водовозова, нашого друга і координатора наших соціальних проектів Дениса Федюніна, Дмитра Нужного, Анастасії Власюк, Олексія Поспішного, Миколи Кота також дає привід пишатися:
135 тонн металу на виготовлення майже 2000 протитанкових їжаків,
50 тонн піску та 25000 мішків для фортифікаційних споруд,
10 авто для ЗСУ,
400 бронежилетів 4 класу,
30 балістичних шоломів,
100+ пар тактичних рукавиць та наколінників,
150+ рацій,
20 тепловізорів та ПНБ
14 біноклів,
9 оптичних прицілів,
20+ глушників для АК та кріплення для ДШК,
1000+ ампул Атропіну,
2000 ліхтарів,
20000 елементів живлення,
2000+ лопат, сокир та побутових інструментів,
Генератори та сонячні панелі.
Автомобільні деталі згідно запитів військових.
Тактичний одяг та взуття у великій кількості.
200+ тон гуманітарної допомоги від іноземних фондів та українських волонтерських центрів опрацьовано по запитам і доставлено військовим підрозділам ЗСУ та цивільним мешканцям районів, що були під окупацією (Київщина, Сумщина, Донеччина, Луганщина, Харківщина),
30+ гуманітарних конвоїв за межі м. Києва,
Доставка допомоги у найгарячіші точки, часто під обстрілами, з ризиком для життя і великою ймовірністю бути захопленим у полон.
Пошук та закупівля необхідних ліків та медичного устаткування для більш ніж десятка госпіталів та лікарень.
Евакуація більше десятка сімей та одиноких людей із зони бойових дій.
Значного об‘єму цієї допомоги не сталося б без підтримки Олександра Солонтая, Андрія Страннікова, Катерини Бабіч, Вікторії Мірошніченко та «Оборони Полтави», Тетяни Демченко, Людмили Гавриш та «100% життя», Владислава Мельничука та ГО «САМ», Данила Сорокового та «ЛОК», Дар’ї Новікової, Тараса Бика, Олега Кіндратіва.
Таким чином закрито заявлені потреби:
Солом‘янського, Печерського, Дніпровського, Броварського ТРО, Національної гвардії м. Київ, 11 Окремої роти спецзв‘язку, Батальйонів «Айдар» та «Донбас», «Реванш», ДУК «Правий Сектор», спецпідрозділу «KRAKEN», 198 Окремого Батальйону ТРО Сватівського району, ТРО м. Лисичанськ, 122 батальйону Національної Гвардії Лисичанська, Взводу зв’язку 81 ОДШБ, 3 ОСБ ЗСУ, 30 ОМБР, 24 ОМБР, 54 ОМБР, 65 ВМГ ЗСУ, 79 ОДШБ, військових частин А7107, А7297, А7373, А7276.
Наш PR-manager Аня Долинська також з першого дня війни взяла на себе відповідальну місію, навіть декілька. Вона не лише здійснювала і продовжує здійснювати надважливу комунікацію з міжнародними та українськими засобами масової інформації, вона також надала свою особисту картку для публічного фандрайзингу коштів.
На карту протягом 100 днів надійшло близько 2500000 грн.
З неї вже четвертий місяць закриваються нагальні потреби 130 Батальйону ТРО, пов’язані із виконанням бойових і медичних завдань. Аня шукає, купує, знаходить варіанти швидкої доставки.
Таким чином, а також за підтримки Олександра Шульженка, Олександра Санченка, Анни Пуртової, Олександра Мацуки та Лариси Тополі, товариства «Червоного Хреста», групи «Ш» МОУ, закрито багато потреб 130 Батальйону, а саме:
500+ бронежилетів 4 класу захисту,
400 балістичних шоломів,
2000 герметичних комбінезонів протихімічного захисту,
2000 бахіл та рукавичок протихімічного захисту,
100 протигазів та додаткових фільтрів до них,
500+ турнікетів і бандажів SICH,
5 дозиметрів,
3 дронів MAVIC 3,
4 тепловізора монокуляра,
1 ПНБ,
2 снайперських тепловізійних приціла,
5 цифрових артилерийських планшетів,
4 автомобільних акумулятора,
Купівля запчастин, коліс і ремонт евакуаційних автомобілів (вони не нові, і, нажаль, часто виходять з ладу в таких умовах).
Придбання палива для автомобілів.
Оренда складу під потреби медичної служби Батальйону.
Таким чином забезпечені заявлені потреби здебільшого 130 та 5 Батальйонів ТРО.
Якось так 🙂
З цього дня вся волонтерська діяльність музикантів і друзів гурту Антитіла буде вестися синхронізовано на платформі Благодійного Фонду «Вільні UA», який був заснований нами ще у 15 році і за 8 років своєї діяльності довів свою ефективність та прозорість.
Якщо ви бажаєте підтримати ЗСУ, наші колеги, друзі, волонтери залюбки приймуть таку допомогу і оптимально використають кошти.
Контактні номери телефонів:
+380504445285 Катерина Нєчаєва
+380674738366 Денис Федюнін
Email:
[email protected]
Реквізити для донатів:
БО БФ ВІЛЬНІ — ЮА
Назва банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Картковий рахунок:
4246 0010 0337 0628
Рахунок:
UA633052990000026003016224449
Код отримувача:
39761959
USA Dollar $
Name of the bank:
JSC CB «PRIVATBANK», 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
CO CF ”WILNI-UA”
IBAN Code:
UA163052990000026003026236665
Bank SWIFT Code:
PBANUA2X
Company address:
UA 01001 Kiev, Teremkivska str. 2A, app.63.
Correspondent bank:
JP Morgan Chase Bank, New York, USA Account in the correspondent bank:
890-0085-754
SWIFT Code of the corresponnt bank:
IRVT US 3N
Correspondent bank:
The Bank of New York Mellon, New York, USA
Account in the correspondent bank:
001-1-000080
SWIFT Code of the corresponnt bank:
CHASUS33
EURO €
CO CF ”WILNI-UA”
IBAN Code:
UA923052990000026001016228748
Name of the bank:
JSC CB «PRIVATBANK», 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
Bank SWIFT Code:
PBANUA2X
Company address:
UA 01001 Kiev, Teremkivska str. 2A, app.63
Correspondent bank:
Commerzbank AG, Frankfurt am Main, Germany
Account in the correspondent bank:
400886700401
SWIFT Code of the correspondent bank:
COBADEFF
Correspondent bank:
J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY
Account in the correspondent bank: 6231605145
SWIFT Code of the correspondent bank:
CHASDEFX
PAYPAL
[email protected]
Криптовалюта / cryptocurrency:
For ERC-20, Matic, BNB chain, ETH, BUSD, USDT, USDC, BNB
0x5753B9Be51873b288908D94E4F1F4f6643c7d74d
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 99

Не Київ.
Ранок – дев‘яносто дев‘ятий.
Настрій – і смішно і грішно.
Місяць – що є – те є.
Український воїн пройде крізь воду і вогонь заради України. Нищитиме окупанта до останнього зачуханого орка.
Воїн загартовується в бою, розвідці, і… в туалеті лісопосадки.
О! Хто не сидів в туалеті під прильотами мін і артилерії, той не бачив війни ))))))
Вибачте ))))
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 98

Не Київ.
Ранок – дев’яносто восьмий.
Настрій – діти війни
Місяць – за що їм?
Сьогодні сотні тисяч українських дітей переживають війну й жорстокість, яка є злом, в принципі, навіть у мирний час.
«Мамо я бачу війну» – це міжнародний проект створений в Україні, щоб допомогти дітям, які постраждали від війни.
Проєкт зібрав найбільшу в світі колекцію дитячих малюнків, створених під час війни – понад 10 тисяч малюнків.
З них створять NFT-колаж, а кошти, виручені від його продажу передадуть у фонд допомоги дітям, що постраждали від війни.
Війна, мабуть, найбільше впливає саме на дітей.
Якщо їм вдається вижити під обстрілами, то вони проходять крізь такі потрясіння, до яких їх мізки і серденька не готові.
Тому під час тривог в укриттях дітки малюють, це допомагає.
В їх малюнках – рідні, військові, пережитий біль, надія, перемога та Українсткий прапор.
Зайдіть на сторінки проєкту, в цих малюнках без слів розумієш заради чого ми боремось і чому ми точно переможемо!
Посилання у першому коментарі.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 97

Не Київ.
Ранок – дев‘яносто сьомий.
Настрій – як і десять років тому, люблю.
Місяць – не до романтики, але.
Facebook нагадав фото з коханою Olena Topolia шестирічної давності.
У важкі часи найліпше тримає відчуття, що тебе люблять, чекають, моляться.
Банальне «як ти?» працює.
Констатую.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 96

Не Київ.
Ранок – дев‘яносто шостий.
Настрій – бадьорий.
Місяць – пронесло.
Запитали тут мене, чи розірвав стосунки з кимось із друзів, родичів через війну.
І я усвідомив, що вдячний долі, Богу, власній інтуїції за те, що вберегли мене від родичів у росії та друзів з рускім міром в голові.
Скоро четвертий місяць війни, а поруч й далі всі старі, перевірені, свої, з Україною в серці.
От і добре.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 95

Не Київ.
Ранок – дев‘яносто п‘ятий.
Настрій – День Києва.
Місяць – столиця вистояла!
Київський 130 батальйон ТРО передає вітання рідній столиці з півночі Харківщини.
Соло на гармоніці – «Байкер» Andrii Bir
Як тебе не любити, Києве мій 🙂
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 94

Не Київ.
Ранок – дев‘яносто четвертий.
Настрій – та все норм!
Місяць – північний.
Чим ближче просуваєшся до північних кордонів Харківщини, тим кращим стає настрій:)
Особливо, коли попереду працюють наші танки.
Все буде Україна!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 93

Не Київ.
Ранок – дев‘яносто третій.
Настрій – не відкладайте на потім.
Місяць – поки ЗСУ працюють.
Люблю тебе. Все буде Україна 🙂
Візьміть і прямо зараз відправте тим, кого любите.
А ще краще подзвоніть.
І стане легше.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 92

Не Київ.
Ранок – дев‘яносто другий.
Настрій – знайти відповідь.
Місяць – соте інтерв‘ю закордонним журналістам, багатьом з яких дійсно болить за Україну.
Вчора журналіст Піт, українець з Австралії, поставив нам контраверсивне запитання цитатою з пісні Стінга.
Сталося це в контексті заяв європейських політиків «миротворців», які пропонують припинити захищатися і здати частину територій на поталу нелюдам.
Закрити очі на все що сталося й зняти напругу, щоб… європа могла купувати нафту й газ у ґвалтівника, і вести бізнес без когнітивного десонансу, as usual.
Бо зараз якось не дуже комфортно стало, їм.
Одразу скажу, що Піта самого аж скрутило від цього запитання, але задати його він мусив, бо риторика деяких наших європейських «партнерів», на жаль, давно не викликає подив, а все більше викликає гнів.
Ми, звичайно ж, дали відповідь .
Тепер ваша черга, розкажіть що думаєте?
Отже запитання:
У росіян також є діти, солдати – також чиїсь діти, може вже досить?

День 91

Не Київ.
Ранок – дев‘яносто перший.
Настрій – в кінці сценарію happy end
Місяць – життя цікава річ.
Військова операція.
Антитіла чергують по медичній евакуації.
В кімнаті Герой України, командири підрозділів, з десяток телефонів, рацій, плазма, а на ній «кіно» з камер дронів у реальному часі.
В полях працюють хлопці, витискають окупанта метр за метром. Оперативна обстановка змінюється щохвилини. Влучному входу снаряда по ворогу радіємо більше ніж голу збірної на футболі.
Раптом на плазмі помічаю знайоме прізвище у оператора дрона. Коли він починає працювати, картинка стає максимально точна, переключення по позиціям ворога за секунди, рухомі цілі січуться миттєво.
Це саме той про кого я думаю, питаю?
Так, саме він!
Згадую, як ще на старті нашої музичної кар‘єри наші друзі, режисери Andrew Rozhen та Phillip Rojen розповідали, який він крутий оператор, вони встигли попрацювати з ним, а нам так і не склалося.
Але випало попрацювати вже на війні.
І ми опинилися вже не в кадрі, а поза ним, на щастя 🙂
До чого це я.
Війна зводить різних цікавих людей разом. Кому болить за Україну, той знаходить застосування своїх здібностей задля перемоги.
Війна це бруд, зрада, смерть і кров також.
Але сьогодні позитивна історія.
Ця військова операція, більшою мірою, досягла поставленої мети.
Підрозділ виконав завдання.
Прізвище оператора писати не буду, з метою безпеки.
Напишу лише що чийсь «Жовтий автобус» несеться вперед шляхами долі, а вони, воістину, незбагненні.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 90

Не Київ.
Ранок – дев‘яностий.
Настрій – жіночко, ти серйозно?
Місяць – традиції ссср.
У чинній редакції закону України командир має право застосовувати зброю задля припинення дизертирства, але так, щоб це «не спричинило смерть військовослужбовця».
На третьому місяці війни депутат Мар’яна Безугла подає законопроєкт, у якому хоче прибрати цю ремарку.
І дозволити командирам «спричиняти смерть військовослужбовця».
Мені одному здається, що це, м’яко кажучи… помилка?
Така ж сама, як і депутатство Безуглої.
Нам своє робити.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 89

Не Київ.
Ранок – вісімдесят дев‘ятий.
Настрій – James Blunt.
Місяць – Olena Topolia you are beautiful 😗
Ми провели добу Києві, де були зйомки для благодійного телемарафону.
В цей час наша Anna Dolynska завітала на концерт James Blunt у Європі.
Джеймс точно знає як писати світові хіти, і як воювати…
Почитайте біографію, дуже цікава особистість.
Коротше, він за нас, за Україну!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 88

Біобезпека і захист від хімічних атак, ситуація під контролем ЗСУ.
Коли людина на своєму місці.
Випадкова не випадкова зустріч.
Сергію, честь маю!

День 87

Київ.
Ранок – вісімдесят сьомий.
Настрій – День Народження фонду.
Місяць – вже сьомий рік як “Вільні UA” допомагають.
Колись у 2014-2015 роках, після анексїї Криму, розпочатої росією війни на Донбасі, коли вагома частина українського шоу-бізнесу продовжувала грітися в теплі кремлівських софітів і була дуже сильно «внє палітікі», збуджувалася на статуетки з позначкою RU, фантазувала газпромівськимм гонорарами, літала в окупований Крим, Антитіла… вже «літали» на старому мікроавтобусі волонтерами на схід.
Тоді ми не взяли до рук зброї.
Ми просто відмовилися від участі у наймасштабнішому рок-фестивалі «Нашествие», перебуваючи в чартах «Наше радио» закрили для себе дорогу в росію, і почали возити на передову все те, що рятувало життя українським військовим. А іноді й те, що дозволяло їм ефективніше виконувати поставлені бойові задачі 😉
Багато є історій цікавих з тих часів, колись напишу книжку, можливо 🙂
Нам казали, чуваки, ваш потяг майже пішов, ви зі своїм волонтерством випадаєте із контексту, эта вайна ваша нікаму нє нужна.
Ми слухали це і… знімали кліп на пісню «Завжди моя».
Ми вже тоді все розуміли. До чого все прийде. І готувалися.
Сьогодні нашому фонду “Вільні UA”виповнилося сім років.
За цей час фондом зібрано більше 10 млн грн. Вагома частина цих коштів – особисті гроші гурту Антитіла.
Під пильним оком директора фонду, нашої подруги Катерина Нечаєва закуплено багато корисних речей для військових і цивільних.
І вчасно доставлено.
Завдяки фонду багато українців із шести хвиль мобілізації у 2014-2016 роках повернулися додому живими.
Нам не соромно за всі прийняті рішення та вчинки.
А коли колеги по сцені, російські гастролі яких обірвала війна, намагаються підколювати мене недолугими публікаціями у соціальних мережах, перебуваючи у Європі чи Америці, це викликає лише іронічну посмішку.
Бажаю їм вдалих американських гастролей.
Хочеться вірити, що отямилися.
А фонд продовжує працювати на перемогу!
Підтримати / donate:
UAH ₴
Назва банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
БО БФ ВІЛЬНІ — ЮА
Код отримувача:
39761959
Рахунок: UA633052990000026003016224449
Картковий рахунок:
5169 3305 1591 2142
USA $
Name of the bank:
JSC CB «PRIVATBANK», 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
CO CF ”WILNI-UA”
IBAN Code:
UA163052990000026003026236665
Bank SWIFT Code:
PBANUA2X
Company address:
UA 01001 Kiev, Teremkivska str. 2A, app.63.
Correspondent bank:
JP Morgan Chase Bank, New York, USA Account in the correspondent bank:
890-0085-754
SWIFT Code of the corresponnt bank:
IRVT US 3N
Correspondent bank:
The Bank of New York Mellon, New York, USA
Account in the correspondent bank:
001-1-000080
SWIFT Code of the corresponnt bank:
CHASUS33
EURO €
CO CF ”WILNI-UA”
IBAN Code:
UA923052990000026001016228748
Name of the bank:
JSC CB «PRIVATBANK», 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
Bank SWIFT Code:
PBANUA2X
Company address:
UA 01001 Kiev, Teremkivska str. 2A, app.63
Correspondent bank:
Commerzbank AG, Frankfurt am Main, Germany
Account in the correspondent bank:
400886700401
SWIFT Code of the correspondent bank:
COBADEFF
Correspondent bank:
J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY
Account in the correspondent bank: 6231605145
SWIFT Code of the correspondent bank:
CHASDEFX
Криптовалюта / cryptocurrency:
For ERC-20, Matic, BNB chain, ETH, BUSD, USDT, USDC, BNB
0x5753B9Be51873b288908D94E4F1F4f6643c7d74d
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 86

Не Київ.
Ранок – вісімдесят шостий.
Настрій – війна не спише.
Місяць – історій вагон, але ще не час.
Якщо хтось думає що ми забудемо про все що скоїли свої, а точніше «свої» на цій війні. І не надійтеся, мерзотники.
Це так, зафіксував.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 85

Не Київ.
Ранок – вісімдесят п‘ятий.
Настрій – код українця.
Місяць – День вишиванки.
Одягнімо, друже, вишиванки –
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.
Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде Отаман.
Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм – вороги безсилі
Зруйнувати український дім.
Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ –
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на багато літ.
Автор: Василь Дерій
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 84

Не Київ.
Ранок – вісімдесят четвертий.
Настрій – спочатку на Крим.
Місяць – ніхто не вийде із води сухим.
Крим – це Україна.
Крим буде вільним!
Qırım serbest olacaq!
Слава ЗСУ!
Слава Украіні!

День 83

Не Київ.
Ранок – вісімдесят третій.
Настрій – обмін.
Місяць – тримаємо кулаки.
Подібні речі як екстракція чи обміни пораненими, полоненими потребують тиші.
Особливо коли більшість із нас не знають і десятої частини всіх деталей і залучених до процесу сторін.
Єдине в чому я впевнений, треба виводити з Азовсталі й обмінювати всіх наших героїв. Значить ця історія ще не завершена.
Як і війна, у якій Україна переможе!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 82

Не Київ.
Ранок – вісімдесят другий.
Настрій – День сім‘ї, вчора був…
Місяць – обійняти б.
– в тебе ж троє, міг не йти.
– а як їм потім в очі дивитися?
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 81

Nie Kijów.
Dzień osiemdziesiąty pierwszy.
Nastrój – przepraszam, polscy bracia.
Miesiąc – Eurowizja.
Dzisiejsza publikacja będzie w języku polskim.
Radość ze zwycięstwa Kałusza na Eurowizji, a także wybrzmiał na scenie apel o uratowanie wojska z “Azovstal” – jest bezgraniczna. To jest teraz bardzo ważne dla Ukrainy.
Radość jest jednak natychmiastowa, a związek między dwoma narodami długotrwały i od tego zależy nasza wspólna przyszłość. Więc teraz chcę zwrócić się do Polaków.
Drodzy Polacy, nasz sąsiad, przyjaciel, brat w wartościach i duchu. Przede wszystkim pragnę podziękować za wsparcie, jakiego udzielacie Ukrainie w tym niezwykle trudnym czasie. Wkład Polski jest nie do przecenienia, a jeszcze go do końca nie zrozumieliśmy.
Nigdy tego nie zapomnimy, na pewno Ci za to podziękujemy, obiecuję!
Ta irytacja ocenami ukraińskiego jury i 0 punktów dla polskiego wykonawcy to nasz wielki wstyd. Nie znam motywacji tych osób, ale zdecydowanie nie zgadzam się z ich decyzją.
Za co pragnę przeprosić wszystkich Polaków.
Chciałbym zauważyć, że jest to stanowisko TYLKO pięciu członków jury, a nie całego narodu ukraińskiego.
Naród ukraiński ocenił śpiew i występ reprezentanta Polski maksymalnie na 12 punktów!!
Chciałbym również zwrócić Państwa uwagę na to, że my, Ukraińcy, oburzamy się tymi ocenami i proszę, aby nie kojarzyć całego narodu z decyzją jednostek. Proszę nie dostrzegać symboliki w tych ocenach. Nie ma tam symboliki. To tylko głosy jury, które są dokładnym przeciwieństwem opinii całego narodu ukraińskiego.
Przecież ani z twórczego punktu widzenia, ani z uniwersalnego punktu widzenia, przedstawiciel Polski nie zasługiwał na tak niską ocenę, bo przemówienie Ohmana było naprawdę wspaniałe, nie mniej wspaniałe niż polityczne i gospodarcze wsparcie ze strony Polski, które otrzymywaliśmy przez całą wojnę.
Niech ten smutek nie wprowadza niezgody w stosunkach naszych narodów. Jeszcze raz przepraszam!
Chwała Ukrainie!
Chwała Polsce!
Wygrajmy razem!

День 80

Не Київ.
Ранок – вісімдесятий.
Настрій – день народження у коханої.
Місяць – сумую, люблю.
Моя люба, вітаю тебе!
Дякую що прийшла у моє життя 😗
До речі, сьогодні у Olena Topolia черговий виступ, благодійний, звісно.
В Далласі, на підтримку ЗСУ.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 79

Не Київ.
Ранок – сімдесят дев‘ятий.
Настрій – малою кров‘ю не вийде.
Місяць – зціпивши зуби.
Іноді такий настрій, читаю 200 літаків знищено, 25 тисяч окупантів убито (множу сміливо на два кількість поранених) і ніби Харківщина поступово вивільняється від нечисті, і ніби ленд-ліз от-от, і ніби зброя йде, і ніби увесь цивілізований світ за нас, але…
Далі у підрозділі 300, 200, далі дізнаюся приблизну цифру реальних наших втрат, далі всю ніч гримить, і зарево червоне на горизонті на відстані 5 км (але на тебе вже не прилітає, бо хтось, за два дні до, поклав своє життя щоб вибити ворога з позицій, з яких… прилітало).
Далі новини з Азовсталі..
Далі стурбована стурбованість ООН.
Далі чергове запитання від коханої, коли можна вже додому
Даді виринає стрічка новин з якимось дудем, простигосподи, щось всім він досі цікавий
Далі політична зрадонька чергова
Далі Залужного мочать
Далі.. далі…далі…
Малою кров‘ю вже не вийшло, і не вийде. Загинуло і загине, на жаль, багато хлопців і дівчат.
Політична внутрішня жовч і зрада буде литися потоком.
Європа і світ – не чарівна паличка.
А нам, в процесі ініціації, переходу з населення у Народ і Націю ще потрібно пройти чимало важких екзаменів.
В горнило війни впало все: сталеві мечі, козацькі шаблюки й іржаві консерви.
Що з цього горнила вийде, залежить лише від нас. Хоча обриси майбутнього вселяють помірний оптимізм, проте…
Тож все частіше коробочку з емоціями закриваю, зціпивши зуби роблю своє. Холодний розум, терпіння, контроль над собою і віра в перемогу.
І вам рекомендую.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 78

Не Київ.
Ранок – сімдесят восьмий.
Настрій – міжнародний День медсестри.
Місяць – болюче милосердя.
Війна і медсестра – слова жіночого роду.
Як дві сестри, йдуть поруч.
Але війна робить боляче з ненависті, а медсестра – з милосердя, щоб Життя перемогло.
Подвиг медсестер на цій війні повною мірою знають лише начальник військового госпіталю і головний лікар цивільної лікарні.
Його важко переоцінити.
Навколо медсестри на війні утворився цілий романтичний епос 🙂
Дякую, медсестри! За те, що своєю важкою, рутинною працею рятуєте українських батьків, синів, братів, сестер, матусь. За те, що не тікаєте з під обстрілів, не залишаєте на призволяще тих, хто без вашої допомоги не виживе.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 77

Не Київ.
Ранок – сімдесят сьомий.
Настрій – extract Azov from Azovstal!
Місяць- extract Azov from Azovstal!
‎קוראים לי ויטלי ברבאש, כינוי ״בניה״. קשה לי לדבר» בעקבות פציעה, זעזוע ומצב בריאותי קשה, לכן אחי לנשק ידבר בשמי ובשם כל היהודים האוקראינים שנמצאים כאן עימי. קודם כל אני רוצה לאחל לכולם שלום ושמיים נקיים – דווקא במילים אלו אני רוצה להתחיל את פנייתי לראש הממשלה נפתלי בנט, לחברה הישראלית, לאנשי תקשורת, לבית הכנסת ״בין שטרן שולמן״ שבעיר קריבי ריה, הרב לירון אדרי, ואני מקווה שהמסר שלי יגיע גם לחברי הכנסת יולי אדלשטיין, יוליה מלינובסקי, יבגני סובה ואלכס קושניר, בתור מי שיש לו קשר קרוב יותר לאוקראינה. כאן לצידי, במריופול האוקראינית, בהריסות של המפעל ״אזובסטאל״ המוחרב, נמצאים עוד יהודים כמוני וכמוכם. כולנו זוכרים איך אבותינו האוקראינים סבלו מרצח העם שבוצע על ידי סטאלין ואבותינו היהודיים נרדפו והושמדו על ידי היטלר. היום אנו עומדים בפני איום חדש שמאחד ומשחזר את מאמציהם של שני הדיקטטורים מן העבר ומתבטא בדמותו ופעולותיו של הנשיא פוטין. אני פונה בשם כל היהודים אשר נמצאים ב״אזובסטאל״ המוחרבת והנצורה. אני פצוע ויש לי את ההזדמנות להקליט את הסרטון הזה. באותו רגע יתר אחיי לנשק נמצאים בחזית ומגנים על כל פיסת אדמה אותה העם האוקראיני חלק עם אבותינו. כבר מעל לחודשיים הרוסים ממשיכים להשמיד את כל הקשור לשורשים המשותפים שלנו וההיסטוריה המשותפת. שני העמים שלנו חוו טרגדיה דומה במהלך ההיסטוריה שלהם, אבל כרגע אנחנו פשוט חייבים להילחם, מכוון שזאת גם אדמה שלנו ומדינה שלנו. אוקראינה מעולם לא התרחקה מהעם היהודי ואנחנו מאמינים שישראל לא תתרחק מהעם האוקראיני,…»
«I am Barabash Vitaliy Oleksandrovych, nicknamed “Benya.” It is difficult for me to speak due to severe injuries, contusions, and serious illnesses, so my brother in arms will speak for me on behalf of all Ukrainian Jews who are here with me in the Azovstal factory.
Everyone needs a peaceful sky. With these words, I will begin my appeal to Prime Minister Naftali Bennett, the Knesset, the Israeli public, journalists, the Bain Stern Shulman Synagogue in Kryvyi Rih, and Rabbi Leron Ederi. I hope that Julius Edelstein, Julia Malinowska, Eugene Sova, and Alex Kushnir will hear our appeal as those closer to Ukraine. As well as I am here, in Mariupol, Ukraine, in the rubbles leftover from Azovstal, there are Jews like me, like you. We remember how our Ukrainian ancestors suffered from the genocide of Stalin and how our Jewish ancestors suffered from Hitler.
Today, our common souls have faced a new tragedy that unites and restores the efforts of two past dictators in the face of Putin.
I address on behalf of all the Jews who are surrounded today by the ruins of Azovstal. I’m injured, and I can record this video. Others are currently on the battlefield, defending every piece of land that the Ukrainian people have shared with our ancestors.
For the third month in a row, the Russians have been destroying everything concerning our common (Jewish and Ukrainian) roots and shared history. We have always been united by two terrible historical tragedies, but now we are simply obliged to fight because it is our land and country. Ukraine has never turned away from the Jews, so we believe that Israel may not turn away from the Ukrainian people but stand side by side against the Russian invaders, who brought a new tragedy.
Now that we are here, we need Israel’s help in withdrawing the entire Mariupol military garrison, and we call for rescue.
You, like no one else, have the power to do that. We, like no one else, have hope in you. We are already waiting for you. We are already writing history»

День 76

Не Київ.
Ранок – сімдесят шостий.
Настрій – extract Azov from Azovstal
Місяць – extract Azov from Azovstal.
Немає нічого важливішого зараз. Особливо на тлі того, що окупанти готують хімічну атаку на завод.
Слава ЗСУ
Слава Україні!

День 75

Не Київ.
Ранок – сімдесят п‘ятий.
Настрій – extract Azov from Azovstal!
Місяць – extract Azov from Azovstal!
Коли Bono зателефонував і запросив на виступ, він також запропонував сказати все що я вважаю за потрібне і звернутися до будь кого, під час спільної пісні.
Bono нереально крутий ірландець, Легенда, він знає що робити, і для чого.
Там де Bono, там Світло!
Я, звичайно ж використав цю нагоду. Моє звернення було досить велике.
Але найголовніша його частина була про Азов.
«Thank you, Bono and The Edge for coming, thank the people of Ireland, United Kingdom for such a great support of Ukraine.
Joe Biden, Boris Johnson, Reijep Erdogan, Olaf Sholts, Emanuel Makron, Ursula von der Layen, I’m asking you to help our president, diplomacy, to extract ukrainian soldiers from the Mariupol, Azovstal, where the Russians are arranging a literally hell, just right now».
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 74

Київ.
Ранок – сімдесят четвертий.
Настрій – якби?
Місяць – extract Azov from Azovstal!
Уявіть, перед вами Bono з U2, чи Paul Mccartney з Beatles, щоб ви їм сказали, попросили?
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 72

Не Київ.
Ранок – сімдесят другий.
Настрій – піхота!
Місяць – ПІХОООТА!!! 🙂
Кожен ЗСУшник – це трохи піхотинець.
Ніжками, ручками, потом, кров’ю, всі ми, трохи піхотинці, що здобуваємо свою перемогу на землі.
На рідній нашій землі!
Якщо хтось і знає всю драму і глибину війни, то це піхотинець.
Глибше його окопів лише полк Азов у тунелях Азовсталі. Але то сталеві боги війни, до них вже не за знаннями, а за легендами.
Тож з Днем піхоти, друзі!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 71

Не Київ.
Ранок – сімдесят перший.
Настрій – приємне очікування.
Місяць – кримський міст.
Увалимо міст, побриюся чистенько чистенько, з такої нагоди. А може й антенку свою зістрижу ))))
Слава ЗСУ!
Слава Україні.

День 70

Мила, обіцяю коли все мине…
Я танцюватиму з тобою so slow,
І цілуватиму туди де любов, знов і знов. Чекай мене, коли все це мине.
Я впаду із тобою цей flow,
Зацілую туди де любов, знов і знов. Чекай мене, коли все це мине.
Сильно кохаю і дуже сумую Olena Topolia😗
Honey, I promise when it’s all over…
I will dance with you so slow,
And I will kiss directly in the place where love is, again and again.
Wait for me till it’s all over.
I will fall with you into this flow,
Will cover you with kisses there where love is, again and again.
Wait for me till it’s all over.
Love you and miss you so much 😘

День 69

Не Київ.
Ранок – шістдесят дев‘ятий.
Настрій – руSSка блювоматія.
Місяць – махрової лавровщини.
Перепрошую, хотів ще вчора прокоментувати, але була прем‘єра, не дуже доречно.
Там за порєбріком брикнулась *печальная лошадь*, вона ж головний руSSкій блювомат чи то диплоблюв лавров.
В інтерв’ю італійцям він натякнув, що нє всьо так адназначна, що гітлер мав єврейське коріння, і при цьому був фашистом і чинив Холокост.
Це все з натяком на нашого Президента.
Подейкують, що у лаврова в цей момент лайно носом пішло, але на монтажі вирізали.
Які ж вони кончені мразі. Якщо у цього в голові, схожій на кабачок патісон, таке сміття, що ж там тоді у тих шавок поменше, які приповзли нищити нас на нашу землю?
Треш. Цей гнійник має бути знищено.
Фух…. Виговорився.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 68

Не Київ.
Ранок – шістдесят восьмий.
Настрій – ліричний.
Місяць – світова прем‘єра.
Трохи цікавинок про нашу спільну з Ed Sheeran сьогоднішню прем‘єру.
Українська лірика пісні 2Step – це моя особиста історія першого дня війни. Сирени обірвали не лише наш з Оленою сон, але й сон мільйонів українців у той день. У мирне життя увірвалася війна, яка триває місяцями, герої ми в ній, і ми в ній шоураннер…
Dior це парфюм моєї коханої Olena Topolia, мій найулюбленіший.
Як Антитіла, так і режисер Dmitryi Shmurak присвячуємо цей кліп Dima Manifest. Нашому креативному другу, оператору, безмежно світлому, талановитому професіоналу об‘єктива… у минулому, на жаль.
Маніфест пішов із цього життя дуже рано.
Дімон, ти в нашій пам’яті, любимо і цінуємо все що ми створили разом із тобою! Знаємо що якби ти був живий, ти б увірвався разом із нами в цю історію.
Дмитро Шмурак – режисер і продюсер кліпу, людина, завдяки якій цей кліп з’явився, в принципі. Антитілам належить ідея кліпу, все інше – зробив він. Зробив нереально!
Адже ми не мали змоги ні серйозно займатися організацією, ні брати активну участь у зйомках, як ми це робимо зазвичай. Впевнений, не потрібно пояснювати чому.
Не можу не згадати про знімальну команду, акторів, а також друзів гурту Антитіла. Немає слів щоб описати, які ви круті. Всі ви разом створили дуже красиву і глибоку річ!
Всі кошти з монетизації, а також роялті від 2Step – Ed Sheeran feat Antytila підуть у фонд проекту MUSIC SAVES UA від Всеукраїнська Асоціація Музичних Подій – ВАМП
Незмінні партнери гурту Антитіла, компанія AIR безкоштовно налаштувала промо-кампанію кліпу в YouTube, і самостійно покрила увесь рекламний бюджет кліпу! Yep!
Головний герой кліпу Олексій Соколов прилетів з батьками аж з Неаполя, спеціально для зйомок. Одні мужчини їдуть з країни, інші повертаються і дарують свій талант 😉
Ярослава Нефедова – ти розумничка і витончена красуня 😗
Фатіма Горбенко – дякую, сильно, до сліз.
Мої синхрони для кліпу були зняті Sergii Vusyk і Дмитрий Жолудь протягом 10 хв, після виконання нами завдання командира Dmytro Bilokonskyi. Між позиціями двох наших рот на Харківщині.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 67

Не Київ.
Ранок – шістдесят сьомий.
Настрій – маленькими кроками до перемоги.
Місяць – зачистка навколо Харкова.
За останній тиждень ЗСУ звільнили близько десяти населених пунктів навколо Харкова.
З мінімальними втратами, при чудовій координації різних підрозділів.
Все йде до того, що руSSні тут настануть повні циркуни з ізюмом, іф ю ноу вот ай мін )))
І не лише тут.
Вірте в ЗСУ!
З цього приводу ЗСУ слава!
І Україні слава!

День 66

Не Київ.
Ранок – шістдесят шостий.
Настрій – неприємна правда.
Місяць – стати напроти дзеркала.
Твоє життя вже ніколи не буде таким як раніше.
Буде або гірше, або краще.
Все залежить від твоїх рішень і намірів прямо зараз.
Вони – твій чорний лебідь і твій джокер водночас.
Якщо живеш, якщо дихаєш і мислиш – роби вчинки.
Для десятків тисяч українців ця опція вже не доступна. Світла пам‘ять кожному і кожній!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 65

Не Київ
Ранок – шістдесят п‘ятий.
Настрій – «ми його втрачаємо»!
Місяць – слідами Ліги Націй.
Очевидно, що ООН вже закотили в реанімаційну, на грудях дефибрелятор, максимальна напруга.
Слідкуємо за реакцією.
Виживе, чи ні?
Найближчі тижні будуть цікавими.
У хоспіс пацієнту – не варіант.
Там ще досі не прибрана палата після Ліги Націй.
А нам своє робити.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 64

Не Київ.
Ранок – шістдесят чеТвердий 🙂
Настрій – а смисл?
Місяць – ви серйозно?
Подейкують тут жирна військова ціль приперлася лічно під Ізюм, лічно брать ЗСУ в лічний вкатьол.
Шишка знатна, біоорганізм обвішаний орденами і медалями, по прізвищу Герасімов. Другий після Шойгу.
Ну-ну…. давай )))
Думаю його приїзд відтягне на себе мінімум дві руSSкі БТГР, чисто для охорони шишки. І додасть азарту нашим мисливцям.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 63

Не Київ.
Ранок – шістдесят третій.
Настрій – а шо так можна було?
Місяць – нічому не дивуюся.
Я не експерт у військовій справі.
Геополітик також слабенький.
Але не можу не підняти це питання.
От Бутусов закликає Україну атакувати республіку Молдову. Ну тобто зайти на суверенну територію Молдови у Придністров‘я, маршем.
Без офіційного запрошення президента Санду, ось так, тупо, превентивно, бо нам так НАДА.
Мені одному здається, що в той момент, коли руSSкі вчиняють збройні провокації на території Молдови з метою відкрити ще один фронт у нас на півдні, це просто жесть таке писати.
І таке лайкати і таке поширювати.
Якщо й вибухнуть там найбільші у Європі склади зброї, то це точно точно будемо не ми, це ж очевидно.
Поясніть, можливо я помиляюся, можливо Бутусов таємний агент, і це якась наша інформаційно психологічна спецоперація, трьоххходовочка якась яку я не вкурив?
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 62
Не Київ.
Ранок – шістдесят другий.
Настрій – Чорнобиль, паралелі.
Місяць – руSSкі урок не засвоїли.
Сьогодні, після руSSкіх окопів в рудому лісі, після розстрілу з танків Запорізької АЕС, в річницю Чорнобильської катастрофи, особливо яскраво світиться радіаційний фон з тіл цих тупих організмів, десь в лікарнях Білорусі.
А за цим гамма-сяйвом безпроглядно пусте, вбоге, приречене, дрімучо темне нутро.
Чорна діра, що затягує в себе пральні машини, унітази, планшети і плазмові телевізори.
Це все наживне.
А от за понівечені долі, смерті закатованих жінок і дітей, мразота відповість сповна.
Подейкують зараз підбирають назву для «українського мосаду». І не лише назву.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 61

Не Київ.
Ранок – шістдесят перший.
Настрій – полум‘яний.
Місяць – любо глянути.
Горить, палає брянська нафтобаза.
Та ще й не одна, а дві одразу.
Горить, палає, та й ще спалалахуй.
Рускій корабль…. ну ви в курсі.
Слава ЗСУ!
Слава Україні.

День 60

Не Київ.
Ранок – шістдесятий.
Настрій – Христос Воскрес!
Місяць – Воїстину Воскрес!
Тут мав бути текст про аншлаги, що їх московським попам влаштували на Пасху українці.
Про те, як цю кирилівську нечисть треба гнати з нашого дому.
Але вирішив не сьогодні.
Світлого Воскресіння всім!
І пам’ятайте, розмальовані яйця – це добре, але сталеві яйця збройних сил ніхто не відміняв.
Унікальний випадок, коли фундамент майбутньої, нової держави, будується із округлого матеріалу 🙂
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 59

Не Київ.
Ранок – п‘ятдесят дев‘ятий.
Настрій – робити роботу.
Місяць – я вам не скажу за всю Одессу, але…
Наш підрозділ на сході, який хтось називає батальйоном, а хтось подейкує що ми майже бирагада 😉 забезпечений засобами ураження у достатній кількості.
Американські прикольні приколи присутні, й англійського гумору вистачає 🙂
Все доставлено зі складів на західній, і не баригами.
Хочеться більше, але, повірте, так на війні завжди хочеться.
Те ж саме з медициною.
Американська допомога IFAK давно передана зі складів на західній, роздана, є навіть невеличкий запас. Перев‘язочного матеріалу – гора, оклюзійка, бандажі, ноші, гемостатик – є в запасі.
Все це прийшло по лінії ЗСУ та завдяки волонтерам, 50/50.
Евакуаційні маршрути налагоджені, проблеми які були – вирішені, в першу чергу, відповідальними на місцях, іноді після неприємних розмов, але.
Транспорт виходить з ладу, ремонтуємо.
Навчання особового складу тривають.
Зауважу, я ЖОДНОГО РАЗУ не використовував телефон і особисті контакти в ЗСУ для забезпечення підрозділу.
Була проблема з хімзахистом, але, за підтримки українців, Червоного Хреста, зібрали кошти, знайшли, закупили, роздали комплекти і її також вирішили.
За що величезне ДЯКУЮ всім небайдужим!
Я вам не скажу як у інших підрозділах.
Не знаю достеменно.
Вірю що в багатьох є проблеми, до багатьох не доходить зі складів.
І за це потрібно карати!
Допомога має бути на передовій, там, де вона найбільш потрібна. Крапка.
Але, коли бачу, що в інтерв‘ю американський інструктор розказує, нібито знайомі його знайомих, спецура!!! стекли кров‘ю під час виконання завдань, в мене шок. Чесно, не зустрічав ще жодного спеца, у якого не було б два турнікета при собі. Це важливіше за набої. Я ще можу повірити у такого «баєвіка» як я, що прийшов з цивільного життя і може не розумітися у тому що важливо, а що ні, може бути без аптечки, або не вміти нею користуватися.
Проте… я також можу помилятися у своїх висновках.
Впевнений в одному: роботу треба робити якісно, на всіх рівнях. помилки виправляти, а потім знову виправляти.
Це життя, це війна.
Дух в підрозділі – бойовий, якщо після вибиття русSSні з під Києва, у побратимів декілька тижнів чесалися руки, то тут вони не чешуться, а працюють.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 58

Не Київ.
Ранок – п‘ятдесят восьмий.
Настрій – підлетений.
Місяць – руSSня, по ходу, доліталася.
Помітили, за минулу добу на рахунку ЗСУ під двадцять збитих повітряних цілей.
Три літака, два гвинтокрила, безпілотники, балістичні ракети…
Тенденцію уловили? 🙂
Доїде дещо, будуть кришити ворожу арту цілими батареями, все незабаром.
І руSSкій окупант помиратиме гарантовано не за баром.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 57

Київ.
Ранок – п‘ятдесят сьомий.
Настрій – жалюгідне видовище.
Місяць – ну пора вже йому до кобзона, пора.
Подивився стенд ап путіна і шойгу.
Один зім‘ятий як жовта стара газета, згобрився, вхопився за зіжваканий папірець, мурмоче під ніс свій доклад.
Другий вчепився рукою за стіл, таке враження, що хотів нею дотягнутися до яєць колеги, але…
Хватка вже не та, а стіл двометровий і його (стіл) уже, увы, нє пабєдіть.
Стопами стрибає по килиму, блідий, щось кряхтить, йорзає по стільцю, рот відкритий, дихає важко, говорить тихо.
Жалюгідне жалюгіддя, коротше.
Ця паскудна постанова зроблена з однією метою – виправдати свою неміч і віддати «героїчний» наказ про зупинку штурму Маріуполя. Орда орків так і не змогла взяти місто і подолати опір Українських Героїв!
Констатували.
Ці двоє старих блідих мобільних крематорія за столом – це лице всієї росії й, безперечно, її майбутнє.
А ми переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 56

Не Київ.
Ранок – п‘ятдесят шостий.
Настрій – приїхали друзі волонтери привезли ммммм….
Місяць – шобмибезвасробили.
Горизонтальні зв‘язки – наше все.
Той українець, який сидить і чекає команди згори від хазяїна – паддєлка.
Чого так і не вкурили руSSкі мразі, що в українця півсерця анархіста, півсерця землероба. А посередині шаблюка козацька.
Ну спеціально ж намалювали їм тризуба для паніманія, так ні, тупі як валянок.
Шож…
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 55

Київ.
Ранок – п‘ятдесят п‘ятий.
Настрій – іронія долі.
Місяць – агонія орди.
Років 10 тому бачив відео на якому руSSкій борець із хоромами путіна, Навальний, йшов попереду колони неофашистів у Москві, під час чергового мітингу, чи то недопротесту.
Не хочу колупатися в його біографії, політичній позиції, заявах. Нічого хорошого для України там не знайти.
Як у всіх ліберальних імперців там «бутерброди» в голові й «не все так однозначно».
Немає для мене більше хороших руSSКіх.
Іронія долі.
Іллю Навального – родича саме того Навального (так говорять) вбили руSSкі під час окупації пострілом у голову в Заліссі.
Земля пухом Іллі Івановичу.
За кожну смерть, всьому біологічному підвиду вашого племінничка, віддячимо.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 54

Не Київ.
Ранок – п‘ятдесят четвертий.
Настрій – музичний.
Місяць – Україна переможе!
Перед виїздом на схід заскочив до Максим Сиволап, став до мікрофону, згадав чим жив до війни 🙂
В результаті, сьогодні маємо бадьору, сильну, мотиваційну прем‘єру з гумором!
Спойлер, на черзі ще декілька сюрпризів 😉
А почалося все з того, що подзвонив Олександр Пономарьов і сказав
що народу потрібен марш перемоги, і йому, Сашку, він якраз наснився.
Гарний сон був, і не менш класна пісня вийшла.
Посилання на «Україна переможе» у першому коментарі. Велкам.

День 53

Не Київ.
Ранок – п‘ятдесят третій.
Настрій – спостереження з війни.
Місяць – найприємніші дощ і багнюка, наступати по такому – традиційне руSSке самогубство.
Підмічено.
У чохол з під гітари влазить два АК.
Їсти можна й один раз в день.
Паранойя – корисна.
Бронежилет важкий до першого серйозного прильоту 🙂
Залишений без нагляду зарядний пристрій зникає назавжди зі швидкістю одного знищеного ЗСУ мскл, тобто за три хвилини.
Скільки не вчи накладати турнікет, всеодно накладуть на зап‘ястя.
На сході смачний борщ.
Жарти хірургів тільки перші 5 хвилин не смішні. Потім звикаєш 🙂
Роздовбайство навколо тільки перших 5 днів не смішне. Потім звикаєш.
Під прильотами мріється краще, виявляється стільки всього ще не встиг.
Вологі серветки – наше все.
Гумор посилює боєздатність вдвічі.
ЗСУ – боги війни.
Слава ЗСУ
Слава Україні!

День 52

Не Київ.
Ранок – п‘ятдесят другий.
Настрій – aes non olet.
Місяць – папа зламався.
Була війна.
Рим, а разом з ним Папа Римській (Пій дев’ятий) знаходилися під французами (Наполеон третій).
У 1870 році італійська армія взяла столицю і Ватикан.
Опинившись без протекції Наполеона, у фактичному оточенні у Ватиканському палаці, Пій IX оголосив себе полоненим і сидів там вісім років, поки не помер. Після нього цей самий фокус повторили ще чотири Папи. Аж поки…
У 1929 році фашист Мусоліні надав Ватикану унікального статусу – міжнародного суверенітету для території Держави Міста Ватикан, де влада Папи стала верховною та єдиною, а на міжнародній арені — незалежною і самостійною.
Під час другої ствітової війни Ватикан займав, м’яко кажучи, дивну позицію.
Поцікавтеся.
До чого це я.
Ніколи не потребував посередника для внутрішнього спілкування зі Всесвітом, Богом, Творцем… як хочете.
Для мене будь-яка церква і релігія – не більше ніж обрядова традиція, ритуал предків, культурний фон у позолоті.
Релігія рамочно закріпила зв‘язок предків із екзистенційного вищою силою, пізнання якої для них повною мірою було неможливим.
Тому предки створили зрозумілі для себе маяки, символи, каркас. Під цими символами стали винищувати й насаджувати власну модель Бога на землі, авжеж.
Люди такі люди.
Вчора ватикан своїм недоречним перформенсом образив мене особисто, українців, образив всіх жертв цієї війни, що триває.
Війни, де руSSкі мразі знищують і ґвалтують наших жінок і дітей.
І, абсолютно точно, НЕ несуть спільно з нами «свій хрест».
Навпаки, розпинають!
На своїй, перевернутій догори конструкції Z, на випаленому градами сатанинському капищі.
Вчорашній перформенс Папи зовсім не про Любов.
Це рафінована політика за подвійним тарифом.
Життя й сила українського Народу розставить все по місцям. Побачите.
Віримо у Світло! Боремося.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 51

Не Київ.
Ранок – п’ятдесят перший.
Настрій – думаю собі…
Місяць – а для чого росія?
Ну от нема росії.
Що від цього втратить світ? Нічого.
Цей потворний франкінштейн, окрім вбивства, звірств, брехні й крадіжок чужого, ні на що не здатен.
Паразит поневолених народів.
Нафта й газ? Ну хіба що.
Але є цивілізована заміна, питання часу.
Намагаюся знайти відповідь, для чого ця пухлина паразитує на світовому тілі?
Нічого не можу придумати, окрім одного: це контрастний маркер, еталон зла, підступного мерзенного тотального зла.
Цей гнійник існує, щоб на його фоні розуміти і відчувати що таке справжнє добро.
Бо у світі речей все відносно.
Коли ми переможемо, мусимо зберегти, не втратити нашу світлу Душу, наше милосердя, благородство.
Бо самі перетворимося на франкінштейна.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 50

Не Київ ))))
Ранок – п’ятидесятий.
Настрій – москва у вогні мразям, а не Україна!
Місяць – палити орду зі сходу.
Президенти дійсно братських народів відвідали Україну.
Вчора глянув на карту Європи.
Дивіться як символічно вони нас обійняли. Спеціально зробив скріншот.
Україна формує потужну вісь (майбутній союз) країн, які вже протистоять втіленню зла у цьому світі.
Хребет цього союзу – характер наших військових!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 49

Київ.
Ранок – сорок дев‘ятий.
Настрій – зеленіє 🙂
Місяць – природа вибухає квітом.
Сьогодні коротко.
На фото у першому коментарі – звичайна зелена брунька.
Ой, скільки смислу в цьому фото.
Напишіть і самі чого чекаєте, які плани на весну, і чому ця маленька брунька віщує неминучу поразку руSSні.

Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 48
Київ.
Ранок – сорок восьмий.
Настрій – таксист
Місяць – ми вас почули і зробили як завжди.
Перепрошую за запізнення.
Щоб виїхати підрозділом на посилення ЗСУ треба простояти, об‘їхати, обігнати тридцять-сорок-дев‘ять довжелезних пробок в Києві.
А ви розказуєте про те, що потрібно було всіх попереджувати про війну. От тоді б….
Ну ось. Попередили. Попросили.
Ішо?
Тайтаке.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
День 47

Київ.
Ранок – сорок сьомий.
Настрій – накриває.
Місяць – «відпустка».
Написав українську лірику до пісні, буде фіт. Про те, що болить.
Знаєте як іноді накриває і тягне до дітей і коханої… жесть.
І якщо не у тополі, але в берези ті ж самі відчуття, від яких він зривається в Трускавецький монастир до рідних і коханих… то я можу його зрозуміти.
Хоча… кого я обманюю.
Де в тій жовчі почуття. Політика і лицемірство. Людське, чи лишилося, ау?
А поки інший росіянин-макаронник клянчить на макаронку дітям і вчить своїми брєднями із закордону нас українців як жити, я з батальйоном збираюся на нове місце дислокації, у «відпустку». Робити роботу.
І ви робіть, буде накривати, а ви робіть!
Бджілки мої любі.
І поменше читайте руSSкіх мудаків, особливо вже вбитих одного разу, як би вони не стелили.
І не звертайте уваги коли дрова пишуть про політику, в тому числі й тополя 🙂
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 46

Київ.
Ранок – сорок шостий.
Настрій – кулінарний.
Місяць – борщнаш!
Все забуваю написати про борщ.
То вже загальновідомий факт в маловідомих колах: у Антитіл давно, майже готова, пісня про борщ.
Ми її вальнемо, коли повноцінно сядемо на студії.
Вірю це буде скоро, ну як скоро, все відносно, звичайно. Але після прогулянки Володимира і Бориса Майданом, настроїв у ЗСУ, простір і час починають стискатися 🙂
Поки що ловіть фото на тему борщу, в першому коментарі.
Ievgen Klopotenko лови привіт, планів не міняємо!
І ще. Українці закордоном, не соромтеся, готуйте, пригощайте хороших людей нашим борщем, віддячуйте за добро зі смаком!
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 45

Київ.
Ранок – сорок п‘ятий.
Настрій – пам‘ятаю як важко на уроках укрмови давалась граматика літерації чисел 🙂 пітнію в очікуванні 56 дня.
Місяць – готуємося до…
Колись, у 2016 ми зробили масштабну виставку UKRAINE EXIST в штаб-квартирі ООН в NY, присвячену війні на Донбасі. Ми поєднали військовий і мистецький контексти.
Показуючи, що попри активні бойові дії, Україна живе і творить.
Надважливу роль у реалізації проекту зіграв Александр Мацука.
Поки ми щиро обурювалися і горіли всередині через несправедливість, жорстокість, брехливість і цинізм руSSкіх, через стурбовану стурбованість ООН, він водив нас коридорами дипломатії й пояснював як працює цей організм і чому все так. Вже тоді прийшло чітке усвідомлення що світ жорстокий, прагматичний, ООН – не панацея, проте нічого ліпшого післявоєнний світ ще не створив.
Але цей пост не про ООН.
Після штаб-квартири виставка поїхала до Chicago, NJ, Toronto.
Планували у Словаччину, але не зрослося.
Сьогодні бачу як ця маленька мужня країна допомагає нам, і розумію, що після перемоги треба до них в гості.
Обійняти, віддячити!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 44

Київ.
Ранок – сорок четвертий.
Настрій – ви думаєте я не бачу?
Місяць – особисті висновки давно зроблені.
Про наших співгромадян, українців.
Є глибокі рядки в одній з пісень Depeche Mode: “try walking in my shoes”.
До речі, шотам Depeche Mode?)))
Ці слова про те, що судити людину важко, якщо ти не вдягнув її черевики і не пройшов її шлях.
Це філософський підхід, завжди намагався так, до війни. Наразі він втратив релевантність, майже.
Постійно питають: а як виставитеся до того, до тієї, а що ви думаєте про ось це…?
Банальне «Бог їм суддя» ніколи не відповідаю, бо, по ходу, є сумніви що він когось в цьому світі особисто судить.
А оскільки і я не Д’Артаньян, то й мені когось засуджувати – не comme il faut.
Тому часто просто подумки кажу ну і hyi z nymy.
Але все помічаю і запам‘ятовую, авжеж.
Як один сховався у церкві й став цілим дияконом РПЦ МП щоб не мобілізовуватися, як інший влаштував всім подільникам виїзд закордон із сотнями мільйонів, а сам, під гуркіт війни, майже замутив «закарпатську народну республіку», як один підспівав «Червону калину» а його інстаграм спалив локацію росія, як дехто мовчав тиждень у очікувані хто кого, а потім ожив патріотом…..
цей перелік можна продовжувати дуже довго, на жаль.
Відповідь у мене завжди одна: нам своє робити!
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 43

Київ.
Ранок – сорок третій.
Настрій – ленд-ліз.
Місяць – ленд-ліз.
Сенат щойно ухвалив закон!
О, ви не уявляєте що таке американський ленд-ліз….
Ну ок, уявляєте, знаю, жартую 🙂
Ленд-ліз, це як отримати будинок, про який півжиття мріяв, як відкрити гараж із хюндай, а виявити ламборджині, як купити економ клас, а летіти на чартері, як доїдаючи суп дізнатися що твоя дитина виграла світову Олімпіаду по математиці, як вийти одному проти зграї відморозків і раптом відчути за спиною дихання своїх кентів з району, або як чотири рази за ніч…
…понесло щось, давно кохану не цілував.
Ну ви пойняли, так?
А в руках наших орлів це взагалі буде сукасмертьворогам!!!!
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 42

Київ.
Ранок – сорок другий.
Настрій – по Голохвастову: да, но нєт.
Місяць – цитувати один музичний гурт 🙂
Поділи на три почуте.
Сказане – ще не здобуте.
Ти сам на сам, безодні напроти,
Де кожен другий тебе би не проти
Загубити десь по дорозі,
Хакнути твою перемогу,
Топити за своє не соромно брате,
Соромно тиснути і «не дожати».
Вчора для Daily Express:
…такі часи, актори і фріки виявилися видатними лідерами й політиками сучасності (британка посміхнулася і, мабуть, уявила зачіску Джонсона, а я не посміхався і уявив криворізького пацана, якій постарів за місяць на років десять).
А потім додав: а видатні політики сучасності перетворилися на коміків і акторів. І подумки промовив nous les perdons….
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 41

Київ.
Ранок – сорок перший.
Настрій – лють!
Місяць – «а вы уверенны что это русские солдаты сделали»?
Пішла методичка.
Тож візьміть і заваліть інтернет цими фото!!!
Якщо маєте змогу, описуйте в деталях, кричіть всім, що руSSкі тварі вчинили з невинними людьми!
Відсилайте фото в особисті повідомлення, публікуйте, багато разів, як би це не було важко.
На кожного руSSкого бота має прийти десять українців.
Хто хоче докластися до боротьби з комп‘ютера чи телефона – ваш вихід.
Всіх не забанять!!!
Зробіть так, щоб їх мерзенний голос потонув у водоспаді правди про злочини які вчинили ці нелюди.
І нехай лють вас живить.
Саме час для цієї енергії.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 40

Київ.
Ранок – сороковий.
Настрій – біблійні мотиви.
Місяць – все пройти і перемогти.
Сорок років водив Моісей народ Ізраілевий по пустелі. Щоб сонце випалило всі згадки про єгипетське «рабство» у нового покоління, незворотньо.
Маємо наші перші, справжні сорок днів, які мають перерости у сорок років.
Вичистити, випалити руSSкій гнійник із себе!!!
Інакше програємо.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 39

Київ.
Ранок тридцять дев‘ятий.
Настрій – ненавиджу.
Місяць – остаточно усвідомити, ми протистоїмо рафінованому злу.
Буча…
Те, що відкрилося нашим очам не має прощення. В будь якому куточку світу, кожному виродку з триколором, за це буде помста. Всім хто каже що винен лише путін, тицяйте в морду ці фото.
Збережіть їх, щоб коли ми виграємо війну, не зробити помилку і не забути.
Цих невинних людей ґвалтував, розстрілював, катував саме російський солдат. А разом з ним 80% руSSкіх які в своєму побєдобєсії підтримують цього солдата. Це не народ, це біологічний підвид виродків, гнійник на тілі Європи.
Але ми перемагаємо.
Прийде час, за все буде відплата.
Вона вже настає.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 38

Київ.
День – тридцять восьмий.
Настрій – поміркований оптимізм.
Місяць – численних тактичних перемог.
Ви ж бачите великі списки звільнених містечок і селищ по всій країні.
Це піднімає настрій, дає надію мільйонам.
Сьогодні будуть ще.
Заради таких новин, заради звільнення України від гнилої руSSні, наші бійці віддають свої життя.
Сини і доньки України хоч і кіборги, але не безсмертні, на жаль.
Наше спільне завдання не впадати в ейфорію, готуватися до найгіршого, а діяти – найкраще.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 37

Київ.
Ранок – тридцять сьомий.
Настрій – жінки це наша сила, витримка, тендітна але незламна опора!
Місяць – люто-березневий квітень.
Хочу написати про українських жінок. Скільки їх тут на війні…. В різних ролях.
Коли ми говоримо про рівні права, авжеж, маємо на увазі й рівні обов‘язки.
Так от, українські жінки взяли на себе відповідальність за країну на рівні з чоловіками, а подекуди навіть перетягують ковдру на себе.
Дякуємо, любі!
За все!
За те що бороните зі зброєю Україну, волонтерите, рятуєте життя, виховуєте дітей і тримаєте побут вдома й на чужині, поки чоловіки роблять свою роботу на передовій.
Ваш вклад безцінний!
Олена Тополя, кохаю 😗
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 36

Київ.
Ранок – тридцять шостий.
Настрій – ви чули про алабая? ВИ ЧУЛИ??? Ви чули цей запис про алабая???
Місяць – руSSкі собаки жруть собак.
Коротко, послухайте відео, де один руSSкій біо-організм розповідає своєму батьку по телефону як вони пожерли всіх гусей та курей в селі, і вчора… з‘їли алабая (не здивуюся якщо вони знайшли його вже мертвим і потім зжерли).
Самець-батяня «слєгка удівльон», але біо-організм переконує його що все нормально.
В купі з численними розмовами полонених зі своїми мамашами, мародерів з дружинами, які я прослухав, в купі зі свідченнями зґвалтованих жінок і дітей… відчуваю до них лише огиду, презирство, ненависть. Те ж саме до всіх їх спільників і союзників у цій війні.
При слові руSSкій починає смердіти сіркою і гниллю. Нечисть!!!
Ми – воїни світла, вони – смердюча аморальна біомаса.
Крапка.
Наша перемога вже досить осяжна, обриси вимальовуються.
Нам єднатися і боротися!
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні.

День 35

Київ.
Ранок – тридцять п‘ятий.
Настрій – колись любив «Армянский дворик»!
Місяць – спорт внє палітікі, і тепер нэмножко внэ Армэнии.
Дано:
1.Вірмени передали 3 літаки фашистам для бомбардування України.
2.Вірмени програли у футбол Норвегії з рахунком 9:0.
Обчисліть: як швидко рахунок стане 3:0 на користь України?
UPD: офіційний Єреван спростував. Детальніше тут.

Висновки робіть самі. Я свої давно зробив.
Слава ЗСУ!
Слава Україні

День 34

Київ.
Ранок – тридцять четвертий.
Настрій – без надії сподіваюся.
Місяць – переговорний.
Зібралися нині Козаки і орки у султана.
Історія сміється з нас, і крутиться по спіралі.
Подивимося до чого домовляться, але… хімзахист у Києві приготували.
Тайтаке…..
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 33

Київ.
Ранок – тридцять третій.
Настрій – роздуми.
Місяць – нового життя для мільйонів.
Може скажу непопулярну річ, але про це потрібно думати вже. Очевидно, що третина українських біженців ніколи не повернуться назад в Україну. За час війни вони обростуть новими соціальними, емоційними зв‘язками в країнах Європи, Америці, Канаді…
Швидко адаптувавшись (а українці чемпіони в цьому), влаштувавши власний бізнес, дітей до школи, зваривши в тисячний раз борщ на чужині, і, відчувши що «чужина» стає «своєю», приймуть рішення не повертатися назад.
Здебільшого це будуть молоді активні люди.
Про наслідки цього треба думати вже зараз.
Також сотні тисяч українців вже потребують, і масово будуть потребувати психологічної, і навіть психіатричної допомоги.
Пост-травматичний синдром – штука серйозна. А пережита війна залишає слід на все життя.
З цим також треба буде щось робити.
Ще багато завдань і викликів стоятимуть перед нами після перемоги.
Але на ці проблеми потрібно звернути особливу увагу.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 32

Київ.
Ранок – тридцять другий.
Настрій – ну як ви, мразота, думали цей народ перемогти?
Місяць – не закінчиться, поки не переможемо.
Приїхали по справам на старе місце розташування, а тут, після хаосу, перших днів, тепер ідеальний порядок.
Дівчата і хлопці облаштували затишок, зручності не гірше ніж в себе вдома.
Повірте, так стається у кожному сирому окопі, всюди, де з‘являється господар-українець все стає до ладу.
Цього лаптєголовим не зрозуміти ніколи.
А у голову окупанта, яка не здатна осягнути української душі треба… стріляти.
Це вже остаточно зрозуміло всім. Маю надію.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 31

Київ.
Ранок – тридцять перший.
Настрій – зламав язика об англійську мову.
Місяць – доносити світу правду.
Лише за день дав декілька десятків інтерв‘ю світовим медіа. Дійшло до смішного.
Перед інтерв’ю попросив заховати журналістський автомобіль подалі від позицій, заради їх же безпеки.
Відреагували без ентузіазму. Але зробили.
Поки відповідав на запитання, зовсім поруч прилетіло, добряче гупнуло.
Забігли в укриття, подякували за автомобіль))))
Всім іноземцям даю головний меседж – Україну не перемогти!
Ми сильні, об‘єднані, вмотивовані, ми не кажемо «якщо ми переможемо», ми кажемо «коли ми переможемо» і спокійно контрнаступаємо.
І як же приємно казати ці слова та усвідомлювати, що це абсолютна правда!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 30

Київ.
Ранок – тридцятий.
Місяць – NATO знову зробило заяву 🙂
Настрій – руSSкі армійські буси із кілець і напівкілець.
В ці дні вже предметно, відчутно, окреслюється злам війни на користь України. Всі ці тактичні перемоги, оперативні оточення фашистів, звільнення сіл і містечок, поступово переростуть у масований контрнаступ. Без сумніву.
Тримаємо стрій!
Кожен на своєму місці робимо максимум для перемоги.
Вона буде, питання часу.
Марафон триває і дехто вже видихається, але біжить його по інерції, з коричневим руSSкім міром – в трусах і в голові.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 29

Київ.
Ранок – двадцять дев‘ятий.
Настрій – вдячність.
Місяць – ну шо, фашисти, як вам бліцкриг?
Хочу подякувати всім українцям за підтримку і великі безмежні серця!
За цей час народ сповнився мільйонами маленьких і великих історій благородства, любові до ближнього, самовіддачі, жертовності, взаємодопомоги.
Люди рятують людей!
Про це зніматимуть фільми, писатимуть прозу, вчитимуть в школах.
PS: є й інша сторона медалі, але, поки що, про неї писати не доречно. Якось потім.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 28

Київ.
Ранок – двадцять восьмий.
Настрій – подумати.
Місяць – довгий як рік.
У кожній формулі успіху є свої елементи.
У нашій – воля, дух і сила Народу + політичне керівництво яке її уособлює, безстрашні ЗСУ і зброя, союзники, біблійне зло напроти нас.
Не вистачає Китаю.
Китай. Там ключик.
Маю великі надії на хороший результат перемовин Президента і Сі. Дай Бог.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 27

Київ.
Ранок – двадцять сьомий.
Настрій – завжди пам‘ятати!
Місяць – для когось останній.
Десятки тисяч українських Героїв загинули з початку війни, розв’язаної руSSкімі фашистами в березні 2014.
Після перемоги ми дізнаємося остаточні цифри по втратам ЗСУ.
До перемоги таке публікувати не потрібно.
Сьогодні ООН заявило, що з моменту повномасштабного ординського вторгнення, загинула тисяча цивільних людей. Дорослі і діти.
Алея пам‘яті на стінах Михайлівського Золотоверхого, на жаль, буде довжелезною.
В шкільній програмі має бути окремий розділ про цю війну.
Обов’язкова поїздка до стін Золотверхого, де екскурсовод робитиме важливий акцент на колективну вину й відповідальність всього російського населення, і мовчазну згоду на знищення українців від більшості білорусів.
Все це, щоб майбутні покоління назавжди запам‘ятали і викарбували на серці, руSSкі – вороги, мразота, нелюди, вбивці.
А починаючи з 3-4 класу задачі з математики на віднімання мають починатися: в Чорнобаівку приземлилося тридцять вертольотів…
А на додавання: тероборона чернігівщини мала три автомати, згодом взяла трофеями один винищувач, три САУ і п‘ятнадцять градів. Отже, скільки тракторів задіяли чернігівські фермери? 🙂
Ми переможемо, гарантія!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 26

Київ.
Ранок – двадцять шостий.
Настрій – дати підтримку.
Місяць – що змінив життя.
Офіційно, 10 мільйонів вимушених біженців спричинила війна. Тепер хтось закордоном, хтось – на заході країни.
Більшість, хоч і далеко, але подумки у своїх домівках. Знаю як важко мізками і серцем відпустити своє довоєнне житя.
Психолог з мене так собі, але що таке туга за рідним домом, за коханими людьми які залишилися там, я знаю.
Коли болить, порада, займіть чимось себе. Навіть проста механічна робота занурить вас у процес і переб‘є тугу.
Ще краще – знайдіть оплачувану роботу на новому місці, навіть якщо ви впевнені, що вона тимчасова, знайдіть.
І ніколи не переставайте вірити в перемогу, щось робити для неї. Маленькими крапельками повернемо нам Чорне море аж до кримського мосту.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 25

Київ.
Ранок – двадцять п‘ятий.
Настрій – винахідливий.
Місяць – Україну не перемогти!
Може ви не в курсі, одна гостинна українська бабуся пригостила руSSкіх окупантів пиріжками.
Вийшло 8 ситих але трішки мертвих самців.
Ми, українці, без сумніву, переможемо в цій війні винахідливістю!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 24

Київ.
Ранок – двадцять четвертий.
Настрій – Василь Стус.
Місяць – терпіння і воля.
Наснився мій улюблений вірш.
Ділюся.
Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб’є з власної тропи.
На ній і стій, і стрій — допоки скону,
допоки світу й сонця — стій і стій.
Хай шлях — до раю, пекла чи полону —
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.
А ще сьогодні День Народження живого класика української літератури Ліни Костенко!
Тут обелісків ціла рота.
Стрижі над кручею стрижуть.
Високі цвинтарні ворота
високу тишу стережуть.
Звання, і прізвища, і дати.
Печалі бронзове лиття.
Лежать наморені солдати,
а не проживши й півжиття!
Хтось, може, винен перед ними.
Хтось, може, щось колись забув.
Хтось, може, зорями сумними
у снах юнацьких не побув.
Хтось, може, має яку звістку,
які несказані слова…
Тут на одному обеліску
є навіть пошта польова.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 23

Київ.
Ранок – двадцять третій.
Настрій – дякувати Богу.
Місяць – гнати орків за луги.
Нам неймовірно пощастило з Головнокомандувачем Залужним.
Обмеженому колу осіб відомо як проходила «кадрова спецоперація» за півроку до війни. Більшості моїх читачів це нічого не скаже, але, повірте, блискавична, майже одномоментна заміна управлінської вертикалі на Залужного, Шапталу, Мойсюка, і далі… потребувала ретельної підготовки, консультацій, співбесід в режимі тиші. Бо дехто у погонах пустив довгі метастази по системі ЗСУ і не збирався віддавати владу.
Зрештою, Президент прийняв вольове рішення.
Потрібно відмітити, що всі троє генералів, вперше в історї України, є випускниками не радянських, а саме Українських військових ВУЗів. Всі бойові, всі молоді, вмотивовані.
Тепер маємо результат.
Щодо Залужного, я не знаю жодного військового який би відзивася про нього погано. У нього все по-людськи.
Є у Валерія Федоровича один мінус – персонал конкуруючого бренду вигорає на роботі.
Ну як мінус, ну всмислє, мінус 15000 персоналу вже 🙂
Так переможемо.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 22

Київ.
Ранок – двадцять другий.
Настрій – Маріуполь!
Місяць – Маріуполь стоїть!!!
За Драмтеатр, Суми, Харків, Охтирку, Чернігів… за кожну вбиту руSSньою українську дитину показово страчувати двох фашистів.
На Майдані Незалежності, в прямому ефірі, з лічильничком. Нам вже і так влаштували фільм жахів.
Країна терорист підірвала всередині глибинні пласти ненависті й люті.
Але ми не талібан, ми європейська нація, женевська конвенція, всякетаке…
Лють наближає перемогу, за все прийде розплата.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 21

Київ.
Ранок двадцять перший.
Настрій – азартний 😉
Місяць – контратакень.
А значить час козакам піднімати ставки.
Ох який фарш зі «свинь дю собак» під Києвом, ви не уявляєте ))))
Марік, тримайтеся, любі! Скоро!
У руSSкіх зараз ситуація очкО.
Але не те, яке 21.
А те, яким вони звикли думати.
Перемога все ближче.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 20

Київ.
Ранок двадцятий.
Настрій – день білоруської конституції.
Ахаха….ахахахаха….
Місяць – казати правду.
Білоруський добровольчий батальйон, Герой Жизнєвський (пам‘ятник якому стоїть на Грушевського) – це поодинокі виключення з правил. Це лише паростки майбутньої Політичної нації!
Але сьогодні, в своїй загальній масі, наші сусіди – це сброд тєрпіл.
Це давно ясно по поведінці їх опозиційних «лідерів» в екзилі, по реакції насєлєнія на звірські знущання омонівців.
Якщо імперія це монстр, то республіка білорусь – його копчик. З під нього вилітають балістичні ракети і мнєнія білоруських лібералів (такі існують).
Білоруська конституція – папір для витирання відходів життєдіяльності цього франкінштейна.
Коли, а скоріш за все «якщо» білоруські герої україно-російської війни не зупиняться і розчавлять свого таргана, я видалю цю публікацію.
Хоча ні, є ще репарації, принаймні родинам загиблих від балістичних ракет і авіації.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 19

Київ.
Ранок дев‘ятнадцятий.
Настрій – день Добровольця!
Місяць – переможний.
Коли збиратиметеся на Майдан Незалежності святкувати Перемогу і вшановувати пам‘ять загиблих Героїв, не забудьте бутерброди і термоси. Місця для рідних і дітей бронюйте карематами, ще звечора.
Бо по Хрещатику йтиме вся країна, майже. До заходу сонця, гадаю, справимося.
Не йтимуть Хрещатиком опезежешні депутати, масні на лапу чинуші, судді, рішали та їх інстаграмні самки. В цей час вони вертатимуться із Європ, Балі, Іспаній, ОАЕ, їхатимуть мерседесами і лексусами по розбомбленим дорогам додому, матюкаючись на вирвах, блок-постах, потіючи в пузо і жирні складки на шиї. Попри все, настрій у них буде піднесений – попереду майорітиме грандіозний дерибан мільярдів доларів західної допомоги і російських репарацій.
Так от.
Не дай Бог цим скотам дозволити вкрасти наше майбутнє!
Не дай Бог!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 18

Київ.
Ранок вісімнадцятий.
Місяць – хрещене вогнем повноліття.
Настрій – сарказм.
В перший тиждень війни, після десятків дитячих смертей від авіаударів і балістичних ракет, стало остаточно зрозуміло, що НАТО – це не про мораль. Цинічно, але інтереси альянсу на Україну не розповсюджуються. Бо ми не члени.
Вночі, за 25 км від кордонів НАТО, бомбануло 7 руSSких ракет (UPD: 30 ракет)
Вангую, коли путін увалить по Прибалтиці, виявиться що інтереси НАТО не розповсюджуються і туди.
Відповідь буде формальною, стурбованою, грізне занепокоєння сколихне світ.
Все це мені нагадує хоробру красуню яка намагається підняти ерекцію старому, багатому, поважному імпотенту. Сама вже зрозуміла що це безнадійно, але імпотент робить вигляд що в нього все добре, просто секс… не на часі.
Тож браття і сестри, нам своє робити!
У нас є друзі, які допомагають, повірте, і по землі й по небу. Після перемоги буде нова архітектура світової безпеки, це вже очевидно.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 17

Київ.
Ранок сімнадцятий.
Місяць – літакопад.
Настрій – роздуми. Армія дерунів до нас не полізе, бо 4 з 5 годин путін і тарган обговорювали білоруський економічний хаб бля обходу санкцій, я впевнений. Якщо деруни увійдуть в Україну, таргана декласують аналогічно. І путіну залишиться звертатися до Казахстану чи Грузії, а там еліти хоч і куплені, але ще більш не благонадійні.
Знаю, все буде Україна!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 16

Київ.
Ранок шістнадцятий.
Настрій – без іронії.
Поки ЗСУ тримають фронт, країна має видихнути, вдихнути і запустити економіку в часи війни. Друзі, не коріть себе, якщо ви не на передовій. Просто працюйте, лікуйте, вчіть, засівайте, виробляйте, тренуйтесь, фріленсіть, стартапте, витрачайте, замовляйте послуги, інвестуйте, платіть податки, комунальні послуги.
Це кров по венам країни, це також місія, не менш важлива!
Місяць – весна.
Так переможемо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 15

Київ.
Ранок п’ятнадцятий.
Настрій: рівний.
Місяць: морозець, сніжок. Нехай примерзають до своїх залізяк на наших полях.
Стоїмо!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 14

Київ.
Ранок чотирнадцятий.
Місяць – День народження Тараса Шевченка.
Настрій:
Борітеся – поборете, вам Бог помагає. За вас правда, за вас сила і воля святая!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 13

Київ.
Ранок тринадцятий.
Тринадцять мільйонів тон зерна Україна експортувала у минулому році.
Місяць – весна, скоро посівна, працюємо. Фермерам з ТРО ще й світ від голоду рятувати прийдеться.
Настрій – байрактари сміються.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 12

Київ.
День 12. Стоїмо.
Настрій – бадьорий!
РуSSня тотально втрачає наступальний потенціал. Чекайте більше хороших новин!
Вже сьогодні перше засідання в Гаазі!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 11

Київ.
Ранок одинадцятий. Стоїмо.
Настрій – іронічний.
За 10 днів Укри затрофеїли вже більше ніж зробили за останній рік 🙂
Столиця готується до руSSкіх «Точок У».
Але все буде нормально.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 10

Київ.
День десятий.
Десять тисяч руSSкого біодобрива лишилося в українській землі.
Укри йдуть в наступ.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 9

Київ.
Ранок дев‘ятий.
Настрій атомно тривожний.
Кремлівська мавпа остаточно злетіла з котушок.
Слава ЗСУ
Слава Україні!

День 8

Київ.
День восьмий.
Рік – восьмий, у ньому звільнимо Донбас і Крим.
Настрій бадьорий.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 7

Київ.
Сьомий ранок.
Напрочуд тиха ніч.
Настрій насторожений, місяць – весна.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 6

Київ.
День – шостий.
Місяць – весна.
Стан – помста мразям за все!

День 5

Київ!
П’ятий ранок!
Як п’ятий великий палець, що робить кулак – кулаком.
Настрій бадьорий.
Місяць – завтра весна!
Слава Україні!

День 4

Київ.
Четвертий ранок. Стан – бадьорий! Місяць – лютий.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

День 3

Ваші баржі ідуть на дно, ми йдемо далі.
«Русский корабль, пошел нахуй!»
Слава Героям!

День 2

У нас сьогодні очікувана презентація нового альбому MLNL, між іншим 🙂
Посилання в першому коментарі.
https://orcd.co/mlnl
https://bit.ly/3InH20b

День 1

Перемога буде!
Наш народ вистоїть і переможе!
Ми всі поруч з Президентом, Збройними Силами, Парламентом.
Згуртовано, спокійно, на своїй землі.